Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2014 WWW. UNWLA.ORG 13 Анатолій Матвійчук ДВОЄ НА М АЙДАНІ Не шукайте таємного змісту, Просто доля, мов карта лягла: Двоє хлопців зібралися в місто, Двоє хлопців з одного села. Незіпсовані, сильні, красиві, Їм обом ще нема й двадцяти. Їхні мами ще зовсім не сиві, Їх просили себе берегти... І шляхи їх згуб ились в тумані, Різні долі, як різні пісні... Хто ж міг думати, що – на Майдані Знов зустрінуться раптом вони. Як від повені вруниться річка, Так зіткнулись – очима й чолом. Та в одного в руках єврострічка, А на іншому – чорний шолом. Двоє хлопців спізнал ись одразу І від подиву вклякли немов. Перший знав тільки волю наказу, Другий з власної волі прийшов. І дивились – не те, щоб привітно, Але злоби не знала душа, Та між ними в ту мить непомітно Вже лягла неприступна межа... І запахло в повітрі війною, І на крила Хрещатик імла. Та між тою й цією стіною – Двоє хлопців з одного села! І у темному мороці ночі Ніби промінь з Небес зазорів, – Їм згадалися мамині очі І прощальні слова матерів: «Там іконка в кишені сорочки, Матір Божа на щастя лежить... Бережіть се бе в світі, синочки, І Вкраїну свою бережіть! І ніколи нікому не дайте, Щоб земля наша кров’ю сплила, Пам’ятайте про це, пам’ятайте!!! Ви ж бо хлопці з одного села! 13 січня 2013 р. 2 березня 1950 р. заарештована у Львові, піддавалася неймовірним катуванням і прово ка ціям, слідство тривало 2 роки – у Львові і в Києві. Заочний суд ОСО в Москві виніс вирок – 25 років тюремного ув'язнення. Відбула їх повніс - тю, найдовше – в сумнозвісній Володимирській тюрмі, накінець – у мордовському таборі. Після звільнення оселилася ра зом з Катериною За - риць кою у м. Волочиську Хмельницької обл. (ближче до рідних місць не дозволяли), де постійно піддавалися пере - слі дуванням місцевої влади. З 1995 р. замешкала у Львові та поринула в політич - ну й громадську діяль ність. Стала чле ном Пров оду Конґ ресу Українських Націоналістів. За порадою св.п. Слави Стецько створила громадську жіночу організацію – Всеукраїнську Лігу Українських Жінок та стала її головою, об'їздила всю Україну, створила осередки ВЛУЖ у 22 областях. Як голова ВЛУЖ була співз аснов ником Національної Ради жінок Укра їни, представляла цю організацію на міжнародних з'їз - дах і конференціях. Побувала у Фінляндії, Америці, Канаді. У 2008 році нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Також патріотичні орга нізації та Львівська місцева влада нагороджували її почесними відзнаками. Отакі долі наших славних ювілярок. Тернистий шлях боротьби й страждань за волю України! Багато втрат понес - ли в цій жертовній і благословенній боротьбі, від рук різних окупантів гинули їхні родичі й дру зі, та ніщо не могло зла - мати їхнього волелюбного українського духу. Волею Божою ці наші героїні дожили до здобуття Україною незалежности і, не зважаючи на вік і різні труднощі, вклю чилися в слу - жін ня Україні й українській ідеї. Різними вони є за характе - рами й темпераментами – проте єдині, однакові у своїй всеперемагаючій любові до України та україн ського народу. Дарія Гусяк – рішуча й енергійна, невтомно об'їз ди - ла всю Україну, своїми палкими закли ками будила свідо - мість і активність українок, в рез ультаті чого постала Всеук - раїнська Ліга Українських Жінок. Всі діяння – для України, про себе мало дбала. Віра Крокіс – скромна, тиха й маломовна, проте зав - жди там, де багато повсякденної праці: чи то в боротьбі за легалізацію Української Греко - Католицьк ої Церкви, чи в догляді за могилами українських героїв, чи в чергуванні у літніх дитячих таборах, які проводила Львівська Ліга Укра - їн ських Жінок. Всюди вона – безвідмовна і надзвичайно жертовна й самопосвятна. Тішимось, що Господь дарував довгі літа цим нашим героїням, бажаємо їм всіх ласк Божих, а найбільше – доче - ка тися, коли Україна стане по - справжньому незалежною, багатою й справедливою для всіх громадян, тобто такою, за яку вони боролися, підпорядкувавши цій боротьбі все своє життя! Щиро вітаючи наш их славних ювілярок, подаруймо їм, дорогі сучасники, продовження їхніх ідеалів і стремлінь у своїх ділах. Це буде для Віри Крокіс і Дарії Гусяк най кра - щим, найбажанішим подарунком! Лідія Купчик, голова Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги Українськи х Жінок .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
