Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2011 9 МОЇ ОСОБИСТІ СПОГАДИ, ВРАЖЕННЯ ТА ПОЧУТТЯ З ПОДОРОЖІ ПО УКРАЇНІ Багато людей мріють про той день, коли вони з можуть відвідати рідну країну – країну , де вони родилися та звідки походить їх родовід. Це завжди особлива і важлива подія. Чи то перший, чи десятий раз, немає слів, щоб описати почуття повернення додо - му та почуття приналежності до тої землі. Я мала можливість поїхати на свою Б атьків - щину вперше 21 рік тому, а опісля ще кілька разів. Кожного разу були інакші вра ження. Цим разом я мала великий привілей поїхати з делеґацією від СУА на Річні Збори СФУЖО, 90 - ліття святкування СУ у Львові й на Річні збори СКУ в Києві. Мене просили поділитися своїми вра - женнями. Не буду Вам описувати наші фор - мальні зустрічі, бо це зробить голова СУА Маріянна Заяць. Хочу поділитися з читачами декот - рими особистими зустрічами і спостере жен - нями. Відра зу хочу сердечно подякувати Лесі Ісаєвич, доні сл.п. Олі Ісаєвич (колиш - нього виконавчого директора “ Сейбр - Світ - ло ” у Львові) за її чемність, час і труд у прид - банні притулку для нас у Львові й Києві та рівнож за придбання водіїв для нас. Лет довгий, але товариство приємне, так що час відносно скоро перейшов. На л е товищі у Львові нас вітали і нами зай - нялися Роман Бень і Святослав Сергійов, пра цівники “ Сейбр - Світло ” . Вони нас завез - ли до нашої квартири у Львові, яка зна - ходилася в самому центрі Львова, дв і ву лиці наліво, ми вже на Проспекті Свободи, а три вулиці направо знаходи ться Площа Ринок. Зруніше не мог ло бути. Ага, забула дуже маленьку деталь. Квартира на 4 - му поверсі (будинок з 17 - го століття, так що без ліфта). Наша двотиж нева програма в Укра їні дуже насичена. Субота 13 - го . Прекрасний соняшний день. Виходимо на вулицю. Перед нами парк і імпозантний пам ’ ятник Королю Да - нилу Галицькому. Ми шукаємо, де б посні - дати. По кав ’ ярнях типічне меню включає чай, каву, еспрессо або амерікано (еспресс о і чуть - чуть додано окропу), а до того можна замовити канапку або торт. Поснідали, ну і де чотири жінки, які мають хвилину віль - ного часу, вперше підуть? Очевидно, на вернісаж. Ідемо по П роспекті Свободи. На вулицях маса народу, всі одягнені в найно - віш ий модельний одяг з Европи. Що два кроки кав ’ ярні, крамниці з одягом, взуттям, ювелірними виробами і т.п. Одиноке, що відрізняє Львів від інших европейських міст – це мова. Тут переважає українська роз - мовна мова. Але вже тепер більше чути російську мову, ніж 21 і навіть 5 років тому. Мені оповідали, що приїжджають зі Сходу фінансово заможні люди і викуповують квартири та підприємства. Давніше на вер - нісажі було чути тільки українську мову. Сьогодні вже не так. По дорозі нас ніби огортають хвилі Дніпра, і ми опиняємося перед пам ’ ятником нашого Пророка. Ну, і, очевидно, примусова спільна знімка. По парку гуляють молоді родини з діточками. Кілька годин ми на закупах. Мусимо звидіти всі кіоски, щоб знати, де найкращі речі. Купивши сувеніри для внуків і ді тей, ідемо на зустріч з головою СУ Львова. Оля Пасту - шенко – це висока, гарна, молода жінка зі щирим усміхом в очах і на устах і з това - риською вдачею. Знайомимося при каві, а відтак до нас підходить д - р Василь Савчин, директор відділу опіків 8 - ої лікарні у Львові. Відразу нас везе на вже замовлену вечерю в ресторан «Княжий Двір» в селі Сокільники, звідки він і Оля походять. У товариській атмосфері зі смачною вечерею д - р Савчин оповідає нам про свою лікарню, свою спе - ціялізацію рятування дітей від жахливих опіків. Дякує СУА за безмежну допомогу цій лікарні та за можливість працювати з ліка - рями з Америки. Неділя, 14 - го . Пробу джу ємося до цер - ковних дзвонів. Знову гар ний соняшний день. Д - р Ліда Писарівська, двоюрідна сест - ра мого чоловіка запрова дила нас до пер - лини архітектури Львова – церкви св. Андрія. Цей святий храм, пояс нює Ліда, з глибини віків доносить до нас послання. Збудована на початку 17 - го сто ліття, до сьогодні залишилася осередком релігійного й культурного життя галицької столиці. Від 1990 року вона є греко - като лицькою пара - фією, в якій служать отці васи ліяни. Дав - ніше це був одойменний римо - католицький костел при монастирі отців бернардинів.
Page load link
Go to Top