Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2011 9 МОЇ ОСОБИСТІ СПОГАДИ, ВРАЖЕННЯ ТА ПОЧУТТЯ З ПОДОРОЖІ ПО УКРАЇНІ Багато людей мріють про той день, коли вони з можуть відвідати рідну країну – країну , де вони родилися та звідки походить їх родовід. Це завжди особлива і важлива подія. Чи то перший, чи десятий раз, немає слів, щоб описати почуття повернення додо - му та почуття приналежності до тої землі. Я мала можливість поїхати на свою Б атьків - щину вперше 21 рік тому, а опісля ще кілька разів. Кожного разу були інакші вра ження. Цим разом я мала великий привілей поїхати з делеґацією від СУА на Річні Збори СФУЖО, 90 - ліття святкування СУ у Львові й на Річні збори СКУ в Києві. Мене просили поділитися своїми вра - женнями. Не буду Вам описувати наші фор - мальні зустрічі, бо це зробить голова СУА Маріянна Заяць. Хочу поділитися з читачами декот - рими особистими зустрічами і спостере жен - нями. Відра зу хочу сердечно подякувати Лесі Ісаєвич, доні сл.п. Олі Ісаєвич (колиш - нього виконавчого директора “ Сейбр - Світ - ло ” у Львові) за її чемність, час і труд у прид - банні притулку для нас у Львові й Києві та рівнож за придбання водіїв для нас. Лет довгий, але товариство приємне, так що час відносно скоро перейшов. На л е товищі у Львові нас вітали і нами зай - нялися Роман Бень і Святослав Сергійов, пра цівники “ Сейбр - Світло ” . Вони нас завез - ли до нашої квартири у Львові, яка зна - ходилася в самому центрі Львова, дв і ву лиці наліво, ми вже на Проспекті Свободи, а три вулиці направо знаходи ться Площа Ринок. Зруніше не мог ло бути. Ага, забула дуже маленьку деталь. Квартира на 4 - му поверсі (будинок з 17 - го століття, так що без ліфта). Наша двотиж нева програма в Укра їні дуже насичена. Субота 13 - го . Прекрасний соняшний день. Виходимо на вулицю. Перед нами парк і імпозантний пам ’ ятник Королю Да - нилу Галицькому. Ми шукаємо, де б посні - дати. По кав ’ ярнях типічне меню включає чай, каву, еспрессо або амерікано (еспресс о і чуть - чуть додано окропу), а до того можна замовити канапку або торт. Поснідали, ну і де чотири жінки, які мають хвилину віль - ного часу, вперше підуть? Очевидно, на вернісаж. Ідемо по П роспекті Свободи. На вулицях маса народу, всі одягнені в найно - віш ий модельний одяг з Европи. Що два кроки кав ’ ярні, крамниці з одягом, взуттям, ювелірними виробами і т.п. Одиноке, що відрізняє Львів від інших европейських міст – це мова. Тут переважає українська роз - мовна мова. Але вже тепер більше чути російську мову, ніж 21 і навіть 5 років тому. Мені оповідали, що приїжджають зі Сходу фінансово заможні люди і викуповують квартири та підприємства. Давніше на вер - нісажі було чути тільки українську мову. Сьогодні вже не так. По дорозі нас ніби огортають хвилі Дніпра, і ми опиняємося перед пам ’ ятником нашого Пророка. Ну, і, очевидно, примусова спільна знімка. По парку гуляють молоді родини з діточками. Кілька годин ми на закупах. Мусимо звидіти всі кіоски, щоб знати, де найкращі речі. Купивши сувеніри для внуків і ді тей, ідемо на зустріч з головою СУ Львова. Оля Пасту - шенко – це висока, гарна, молода жінка зі щирим усміхом в очах і на устах і з това - риською вдачею. Знайомимося при каві, а відтак до нас підходить д - р Василь Савчин, директор відділу опіків 8 - ої лікарні у Львові. Відразу нас везе на вже замовлену вечерю в ресторан «Княжий Двір» в селі Сокільники, звідки він і Оля походять. У товариській атмосфері зі смачною вечерею д - р Савчин оповідає нам про свою лікарню, свою спе - ціялізацію рятування дітей від жахливих опіків. Дякує СУА за безмежну допомогу цій лікарні та за можливість працювати з ліка - рями з Америки. Неділя, 14 - го . Пробу джу ємося до цер - ковних дзвонів. Знову гар ний соняшний день. Д - р Ліда Писарівська, двоюрідна сест - ра мого чоловіка запрова дила нас до пер - лини архітектури Львова – церкви св. Андрія. Цей святий храм, пояс нює Ліда, з глибини віків доносить до нас послання. Збудована на початку 17 - го сто ліття, до сьогодні залишилася осередком релігійного й культурного життя галицької столиці. Від 1990 року вона є греко - като лицькою пара - фією, в якій служать отці васи ліяни. Дав - ніше це був одойменний римо - католицький костел при монастирі отців бернардинів.
Page load link
Go to Top