Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Любомира ҐАЙОВСЬКА-БОЙКО БАТЬКО Річка Циганка в’ється долинами та ярами південної Борщівщини на Поділлі. Краєвиди у цих сторонах незрівнянної краси з гарячим літом та й часами гострою і сніжною зимою. Із цього зача рованого куточка України походили мої батьки. Розповідаючи цю правдиву історію, яка торкалася, можливо, когось із членів нашої родини або й близьких знайомих, моя мама завжди зворушувалася до сліз. Її чутливе серце глибоко сприймало чуже горе. ...Був чудовий зимовий ранок, холодний, але повний сонячного проміння, яке сліпучо вдиралося крізь вікна до кімнат. Мама готувала сніданок, а я і молодша сестричка одягали ляльки в тепліший одяг, „щоб не простудилися”. Заскрипіли двері - в хату зайшов усміхнений тато, скинув кожух і підійшов до мами, кажучи: „Я маю прекрасну гадку, день знаменитий на відвідини до бабусі і дідуся”. Дорога не дуже далека, свіжий сніг, їзда в залубнях - що ж могло бути кращим для нас, дітвори, а ще й зустріч з бабунею й дідунем, де завжди, крім поцілунків, чекали нас солодощі та дарунки. Мама з нами готувалася в дорогу, а тато краяв свіжий тютюн для дідуневої файки. Допомагав йому дядько Іван, так називали старшого чоловіка, який пособляв батькові при господарці - не мав рідні і дому, а вчительська праця займала батькові багато часу, так ставали собі в пригоді. Розмірковуючи про нашу подорож, дядько Іван потер рукою шию, кажучи: „Не думаю, що ви повинні вибиратися в дальшу дорогу, моя потилиця віщує новий сніг”. Тато щиро засміявся і відповів: „Ваш барометр нині грубо помиляється, небо таке чисте аж прозоре”. „Та нехай вам буде, а я таки кажу своє - нині буде новий сніг”, - з наголосом відповів старий дядько. Подорож була прекрасною - сильні коні, як вихор, гнали долинами-ярами, і за кілька годин ми вже були на бабуненім подвір’ї, де радощам не було міри. За розмовами, співами та частуваннями не зчулися, як настав час у дорогу. Розпрощавшись та закутавшись у великі кожухи та бараниці, ми рушили додому. Тато трохи затурбовано глянув на маму і сказав: ’’Думаю, що дядько Іван правду віщував, таки виглядає на сніг і то незадовго”. Ми їхали недовго, як почав падати сніг, великі платки сипалися з неба, потем ніло, вітер завивав сильно і страшно, сніг став густіший, важко було щось бачити перед собою. Батьки обмінялися затривоженими поглядами, але запевняли нас, що немає чого боятися - коні молоді, сильні і ми вже незабаром доїдемо додому. Але ми бачили та відчували їхню тривогу, зрештою коні також почали непокоїтись. Вітер чимраз гірше та страшніше почав „заводити”, і тато рішучим голосом сказав: „Діти, дорога хоча не така вже далека, але стала поганою і небезпечною, коні перемучені, тому тримайтеся сильно саней, що б не сталося - не висідайте”. Несподівано виття вітру перетворилося на звіриний рев, і коні почали боротися не лише з глибоким снігом, щось ловило їх за ноги. Залубні, як човен серед сильної бурі, колихалися на всі боки. Тато міцно зловив мамину руку і з жахом крикнув: „Вовки!”. За хвилину лагідно, але рішуче сказав мамі: „Вчиню те, що мушу, не питай і не задержуй мене, немає часу”. Передаючи мамі віжки з ніжністю глянув на нас і сказав: „Будь міцною для мене, рятуй дітей і себе, бо ви моє життя”. Тато встав, усміхнувся, перехрестився і зник у вирі снігу. Ми обидві зі страху завмерли, а мама жахливим голосом закричала: „Боже єдиний”. І це все. Коні рвонули полегшені залубні, мама закам’янілими руками тримала напру жені віжки, а те неймовірне виття та дике гарчання поволі втихало...З маминих уст Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top