Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ У житті організації, як і в родині, - є час конструктивного плянування і дні успішної праці, та бувають жалібні дні, £ коли пращаємо наших подруг. Ділимося сумними новинами з со юзниками, бо в цьому році попроїдали ми у вічність не одну, а чотири подруги. ОЛЬГА МАЦЬКІВ 5 травня 2005 року по довгій недузі помер ла Ольга Мацьків. Переживши воєнне лихоліття у 1952 році, молода Оля прибула до Сполучених Штатів Америки з Польщі. Познайомилася з Дем’яном Мацьковим, з яким одружилася і за мешкали у Чікаґо. 1991 року переїхали на Фльориду і осели лися у місті Енгельвуд. Тут включилися у життя нашої громади і стали парафіянами української церкви Входу у Храм Пресвятої Богородиці у м. Норт Порті, Фл. 1999 р. Оля вступила у члени 56-го Відділу ім. Мілени Рудницької. Була щед рою, обов’язковою і зразково виконувала свої завдання. 2003 року захворіла на невиліковну хворо бу і відійшла у вічність. СТАСЯ МИКИТКА-ЖИЗНОМИРСЬКА Незабаром ми знову зібралися, щоб попро щатися з довголітньою союзянкою Стасею Жиз- номирською, яка відійшла у вічність 17 травня 2005 р. Стася Микитка народилася 10 серпня 1930 р. у Калунові, що на Західній Україні. Після закінчення війни, довгих років поневірянь переїхала з батьками на землю Вашінґтона. Тут познайомилася і одружилася із Зеноном Жизно- мирським. Зенон відбув військову службу в аме риканській армії і закінчив медичні студії. Разом виховали двох дітей: Івана і Катрусю. Стася вступила до 9-го Відділу СУА, активно працювала у різних референтурах і 10 років очолювала відділ у Бінґгамптоні, Н.-Й. 2001 р. переїхала на Фльориду, до міста Сарасоти, а 2002 р. стала членкою 56-го Відділу у Норт Порті. Тут через хворобу свого чоловіка, а потім через важку особисту недугу не могла активно працювати у Відділі. Хто мав змогу з нею особисто познайомитися, той хотів бути її другом. Зворушливо-трагічним був похорон Ста- сі, бо через день після її смерти помер її £ чоловік, і родина ховала їх разом. Залишили у смутку сина Івана й дочку Катерину Ковальчик та родину в Україні і Польщі. ЄВГЕНІЯ ФЕДАК 2 серпня 2005 р. перейшла межі вічности ще одна членка 56-го Відділу Євгенія Федак. Євгенія народилася 18 квітня 1927 р. у Західній Україні. Страхіття Другої світової війни закину ли її у Сполучені Штати Америки, де вона про живала у штаті Нью-Джерзі. Там була активною членкою СУА - першою головою 100-го Відді лу. У 1988 р. переїхала до Норт Порту, Фл. і тут вступила в ряди 56-го Відділу СУА, проте довга і важка хвороба не дозволила їй бути активною членкою. У міру можливости приходила на схо дини та імпрези Відділу, мужньо зносила болі і терпіння, ніколи не нарікала на свою долю. Її усміхнене обличчя і лагідна вдача назавжди зостануться у пам’яті тих, хто її знав. Залишила в смутку двох синів, дві сестри і брата в Україні. ВЕРОНІКА БАРДИШ Вероніка Бардиш відійшла у вічність 22 сер пня 2005 р. Народилася 12 серпня 1919 р. у Чіка ґо. Родичі виховали її разом із сестрою і братом в українському дусі. Вероніка закінчила ілліной- ський коледж і багато років працювала у феде ральному банку у Чікаґо. Її серце і душа зали шилися українськими. Коли після Другої світової війни українські біженці почали приїжджати до Чікаґо, Вероніка допомагала їм влаштуватися в новому середовищі. Тоді ж познайомилася з Василем Бардишем, з яким прожила в щасливому подружжі 51 рік. 1968 р. вступила у члени СУА, де активно працювала, декілька років була скарб ником та допомагала в Суспільній опіці. 1989 р. переїхали до Норт Порту, Фл., де включилися у життя української громади та стали парафіянами католицької церкви. Тут Ве роніка 11 років була членкою 56-го Відділу СУА і брала активну участь у сходинах і імпрезах. Останні два роки Вероніка мужньо боролася з недугою. Її лагідна і ввічлива вдача здобувала багато приятелів. Залишила засмученого чоло віка і друзів. Марія Наваринська, пресова референтка.
Page load link
Go to Top