Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
А коли серйозно, то патріотизм потребує перевірки - перш за все. Нині маємо скрізь багато патріотів, а коли послухати українські тости, то й дуже багато. Одні виголошують за чаркою довгі промови, інші віршують свої тости, а здебільшого в тости заганяють патріотичні гасла по 3-5 штук. Дуже часто патріотичні тости вкладають у тост свого вірша, а вже закінчують побажанням - Україні. Я б сказав, патріотизм потребує перевірки психолога, а то й психіятра. Хворих на ґрунті патріотичному і релігійному більше, ніж на ґрунті розбитого кохання. І тут нема нічого дивного: за патріотизм і за релігію тиснули, а тепер чоловік хоче виговоритися вволю. І нічого дивного, що вони хочуть оформитися в партію. Але за браком розумної програми дій починають з найлегшого - із ксенофобії та заміни віри - на рун-віру... Найтяжче „патріотам” визначитися тоді, коли люди потребують якоїсь визначеності. Чому їм так важко? А просто вони не копали в собі так глибоко, щоб докопатися до чогось твердого, на чому можна будувати. Путінська газова атака на Україну перед Новим роком пробудила не тільки „своїх люді- шек”. Нагадаємо відому торішню сенсаційну фотографію, де вони - Медведчук, Янукович і Кучма - в доземному поклоні застигли перед Путіним. Нині, як від шоку, усі прокинулися - хто до дії, хто до критики, хто з переполоху. З „національною зрадою” у зв’язку з газовими домовленостями Юлія Тимошенко пересолила: свобода слова, яка дає їй негайно трибуну, часто їй шкодить. Узагалі всім треба зібратися з дум ками, а тоді вже виступати. Варто було зібратися з думками і поговорити з народом лідерові народного блоку В. Литвину і депутатам Вер ховної Ради перед тим, як збиратися зненацька для проголосування за відставку уряду України. Зрозуміло, не йдеться про тих, що довго вже міркували: як би під свист газової атаки скинути український уряд і Президента України разом. У захваті від грандіозности тієї на ціональної деструкції їм відібрало розум, і перед голосуванням вони забули про законодавство і не встигли подивитися наліво і направо: з ким голосую! Національний інстинкт підказує: газовий шантаж щодо України під Новий рік - це виклик кожному українцеві. Розум підказує, що треба підтримати того, хто спокійно бере на себе удар і закликає народ до спокою. Совість радить: я повинен у важку для України годину взяти на себе частку громадської відповідальносте і підтримати честь і гідність своєї країни в особі свого Президента. І навіть якщо він особисто зараз чимось мене не задо вольняє, я сьогодні з ним і молюся за нього. Адже це перший наш Президент, який не при низить і не продасть, тобто який є нормальним Президентом, поважаним у світі. Українському народові так хочеться когось поважати! Отак порозважавши, покладеш руку на своє „патріотичне серце” і порадиш йому: не лукав, не гнівайся і не смикайся в момент, коли кожен має гідно виконувати свій обов’язок. Про це забув „націоналіст”, який каже, що інтереси нації - перш за все. А між іншим, деякі „москалі-ляхи-жиди”, будучи громадянами Ук раїни, виступили тверезо і проти путінських газових атак, і проти панічної реакції, і проти легкодухосте чи хитросте керівництва Верхов ної Ради, яка пішла на такий нечуваний крок дестабілізації своєї країни в час наступу на неї. Отже, панове, що проголосували за від ставку уряду України 10 січня 2006 року, ви дали собі і політичну, і моральну, і інтелек туальну оцінку? А коли серед вас було ще й об’єднання „Свобода”, то з таких союзників навіть Вітренко посміється... Не виключено, що будуть ще дебати. Я б попросив поставити моє запитання: „Як вам не сором?” І подумати, кого це стосуються слова Василя Стуса „А бодай ви пропали, синочки, бодай ви пропали”. А з патріотичною любов’ю, то така справа, як з усякою любов’ю: вона є або її нема. Зга даймо біблійного царя Соломона, до якого прий шли на суд дві жінки, що засперечалися, котрій з них належить дитина. Обидві заявляли материн ське право. Соломон розсудив: розрубати дитину і розділити між двома порівну! - Ой, хай бере дитину вона! - вигукнула справжня мати. А після цього зберемо за круглий стіл усіх патріотів і попросимо висловитися про справед ливість. Той, хто найменше говорить про патріо тизм, скаже: причім тут кривда, причім тут якась несправедливість, коли йдеться про те, щоб дитина була жива! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top