Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
А коли серйозно, то патріотизм потребує перевірки - перш за все. Нині маємо скрізь багато патріотів, а коли послухати українські тости, то й дуже багато. Одні виголошують за чаркою довгі промови, інші віршують свої тости, а здебільшого в тости заганяють патріотичні гасла по 3-5 штук. Дуже часто патріотичні тости вкладають у тост свого вірша, а вже закінчують побажанням - Україні. Я б сказав, патріотизм потребує перевірки психолога, а то й психіятра. Хворих на ґрунті патріотичному і релігійному більше, ніж на ґрунті розбитого кохання. І тут нема нічого дивного: за патріотизм і за релігію тиснули, а тепер чоловік хоче виговоритися вволю. І нічого дивного, що вони хочуть оформитися в партію. Але за браком розумної програми дій починають з найлегшого - із ксенофобії та заміни віри - на рун-віру... Найтяжче „патріотам” визначитися тоді, коли люди потребують якоїсь визначеності. Чому їм так важко? А просто вони не копали в собі так глибоко, щоб докопатися до чогось твердого, на чому можна будувати. Путінська газова атака на Україну перед Новим роком пробудила не тільки „своїх люді- шек”. Нагадаємо відому торішню сенсаційну фотографію, де вони - Медведчук, Янукович і Кучма - в доземному поклоні застигли перед Путіним. Нині, як від шоку, усі прокинулися - хто до дії, хто до критики, хто з переполоху. З „національною зрадою” у зв’язку з газовими домовленостями Юлія Тимошенко пересолила: свобода слова, яка дає їй негайно трибуну, часто їй шкодить. Узагалі всім треба зібратися з дум ками, а тоді вже виступати. Варто було зібратися з думками і поговорити з народом лідерові народного блоку В. Литвину і депутатам Вер ховної Ради перед тим, як збиратися зненацька для проголосування за відставку уряду України. Зрозуміло, не йдеться про тих, що довго вже міркували: як би під свист газової атаки скинути український уряд і Президента України разом. У захваті від грандіозности тієї на ціональної деструкції їм відібрало розум, і перед голосуванням вони забули про законодавство і не встигли подивитися наліво і направо: з ким голосую! Національний інстинкт підказує: газовий шантаж щодо України під Новий рік - це виклик кожному українцеві. Розум підказує, що треба підтримати того, хто спокійно бере на себе удар і закликає народ до спокою. Совість радить: я повинен у важку для України годину взяти на себе частку громадської відповідальносте і підтримати честь і гідність своєї країни в особі свого Президента. І навіть якщо він особисто зараз чимось мене не задо вольняє, я сьогодні з ним і молюся за нього. Адже це перший наш Президент, який не при низить і не продасть, тобто який є нормальним Президентом, поважаним у світі. Українському народові так хочеться когось поважати! Отак порозважавши, покладеш руку на своє „патріотичне серце” і порадиш йому: не лукав, не гнівайся і не смикайся в момент, коли кожен має гідно виконувати свій обов’язок. Про це забув „націоналіст”, який каже, що інтереси нації - перш за все. А між іншим, деякі „москалі-ляхи-жиди”, будучи громадянами Ук раїни, виступили тверезо і проти путінських газових атак, і проти панічної реакції, і проти легкодухосте чи хитросте керівництва Верхов ної Ради, яка пішла на такий нечуваний крок дестабілізації своєї країни в час наступу на неї. Отже, панове, що проголосували за від ставку уряду України 10 січня 2006 року, ви дали собі і політичну, і моральну, і інтелек туальну оцінку? А коли серед вас було ще й об’єднання „Свобода”, то з таких союзників навіть Вітренко посміється... Не виключено, що будуть ще дебати. Я б попросив поставити моє запитання: „Як вам не сором?” І подумати, кого це стосуються слова Василя Стуса „А бодай ви пропали, синочки, бодай ви пропали”. А з патріотичною любов’ю, то така справа, як з усякою любов’ю: вона є або її нема. Зга даймо біблійного царя Соломона, до якого прий шли на суд дві жінки, що засперечалися, котрій з них належить дитина. Обидві заявляли материн ське право. Соломон розсудив: розрубати дитину і розділити між двома порівну! - Ой, хай бере дитину вона! - вигукнула справжня мати. А після цього зберемо за круглий стіл усіх патріотів і попросимо висловитися про справед ливість. Той, хто найменше говорить про патріо тизм, скаже: причім тут кривда, причім тут якась несправедливість, коли йдеться про те, щоб дитина була жива! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
