Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЯК ПРОСНУЛАСЯ ПРОВЕСНА Під веріткою снігу, Над потоком, у парку, Міцно, міцно ще Провесна спить. Вже прокинулось Сонце, Ізняло ковдру-хмарку, Вийшло в парк, Щоб Весну розбудить. Із-під снігу вже травка Простягає долоньки, Кличе Провесну: „Встати вже час!” Первоцвіт відкрив очі: „Просинайтеся, соньки, Йде теплінь, Щоб попестити нас”. Вже й метелик веселий Прилетів на полянку, Тільки Провесна В парку ще спить. Аж прийшла наша доня, Заспівала веснянку І прокинулась Провесна вмить! Вихваляється чорний шпачок: „Я весну розбудив на світанку!” „Ні, це я розбудив вам весну!” Гомонить первоцвіт біля ганку. Та по-змовницьки Сонце й Петрусь Крізь віконце до себе моргають... Хто весну розбудив у саду, Краще всіх Петрик з Сонечком знають. Хто ж бо ковдру із снігу відмів З-під дерев, із грядок та стежинок? Хто тепла в спраглу землю налив, Іній зняв із пухнастих ялинок? І проснулась весна у саду, Усміхнулась до хлопчика й сонця, „На добридень!” сказала обом Та й відкрила бруньки край віконця. Ніна Мудрик-Мриц. “Дитячий куток ”, Торонто, 1983.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
