Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ ВІЧНОСТИ У житті організації, як і в родині, - є час конструктивного плянування і дні успішної праці, та бувають жалібні дні, £ коли пращаємо наших подруг. Ділимося сумними новинами з со юзниками, бо в цьому році попроїдали ми у вічність не одну, а чотири подруги. ОЛЬГА МАЦЬКІВ 5 травня 2005 року по довгій недузі помер ла Ольга Мацьків. Переживши воєнне лихоліття у 1952 році, молода Оля прибула до Сполучених Штатів Америки з Польщі. Познайомилася з Дем’яном Мацьковим, з яким одружилася і за мешкали у Чікаґо. 1991 року переїхали на Фльориду і осели лися у місті Енгельвуд. Тут включилися у життя нашої громади і стали парафіянами української церкви Входу у Храм Пресвятої Богородиці у м. Норт Порті, Фл. 1999 р. Оля вступила у члени 56-го Відділу ім. Мілени Рудницької. Була щед рою, обов’язковою і зразково виконувала свої завдання. 2003 року захворіла на невиліковну хворо бу і відійшла у вічність. СТАСЯ МИКИТКА-ЖИЗНОМИРСЬКА Незабаром ми знову зібралися, щоб попро щатися з довголітньою союзянкою Стасею Жиз- номирською, яка відійшла у вічність 17 травня 2005 р. Стася Микитка народилася 10 серпня 1930 р. у Калунові, що на Західній Україні. Після закінчення війни, довгих років поневірянь переїхала з батьками на землю Вашінґтона. Тут познайомилася і одружилася із Зеноном Жизно- мирським. Зенон відбув військову службу в аме риканській армії і закінчив медичні студії. Разом виховали двох дітей: Івана і Катрусю. Стася вступила до 9-го Відділу СУА, активно працювала у різних референтурах і 10 років очолювала відділ у Бінґгамптоні, Н.-Й. 2001 р. переїхала на Фльориду, до міста Сарасоти, а 2002 р. стала членкою 56-го Відділу у Норт Порті. Тут через хворобу свого чоловіка, а потім через важку особисту недугу не могла активно працювати у Відділі. Хто мав змогу з нею особисто познайомитися, той хотів бути її другом. Зворушливо-трагічним був похорон Ста- сі, бо через день після її смерти помер її £ чоловік, і родина ховала їх разом. Залишили у смутку сина Івана й дочку Катерину Ковальчик та родину в Україні і Польщі. ЄВГЕНІЯ ФЕДАК 2 серпня 2005 р. перейшла межі вічности ще одна членка 56-го Відділу Євгенія Федак. Євгенія народилася 18 квітня 1927 р. у Західній Україні. Страхіття Другої світової війни закину ли її у Сполучені Штати Америки, де вона про живала у штаті Нью-Джерзі. Там була активною членкою СУА - першою головою 100-го Відді лу. У 1988 р. переїхала до Норт Порту, Фл. і тут вступила в ряди 56-го Відділу СУА, проте довга і важка хвороба не дозволила їй бути активною членкою. У міру можливости приходила на схо дини та імпрези Відділу, мужньо зносила болі і терпіння, ніколи не нарікала на свою долю. Її усміхнене обличчя і лагідна вдача назавжди зостануться у пам’яті тих, хто її знав. Залишила в смутку двох синів, дві сестри і брата в Україні. ВЕРОНІКА БАРДИШ Вероніка Бардиш відійшла у вічність 22 сер пня 2005 р. Народилася 12 серпня 1919 р. у Чіка ґо. Родичі виховали її разом із сестрою і братом в українському дусі. Вероніка закінчила ілліной- ський коледж і багато років працювала у феде ральному банку у Чікаґо. Її серце і душа зали шилися українськими. Коли після Другої світової війни українські біженці почали приїжджати до Чікаґо, Вероніка допомагала їм влаштуватися в новому середовищі. Тоді ж познайомилася з Василем Бардишем, з яким прожила в щасливому подружжі 51 рік. 1968 р. вступила у члени СУА, де активно працювала, декілька років була скарб ником та допомагала в Суспільній опіці. 1989 р. переїхали до Норт Порту, Фл., де включилися у життя української громади та стали парафіянами католицької церкви. Тут Ве роніка 11 років була членкою 56-го Відділу СУА і брала активну участь у сходинах і імпрезах. Останні два роки Вероніка мужньо боролася з недугою. Її лагідна і ввічлива вдача здобувала багато приятелів. Залишила засмученого чоло віка і друзів. Марія Наваринська, пресова референтка.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
