Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
було обрано однією зі співголів новоствореної Ліґи “Матері і сестри - віїнам України”. - І як Ви “вписалися” в цю організа цію? - У мистецькому середовищі я через своє невміння пристосовуватися та запобігати була такою собі білою вороною, через те пережила важкі часи в театрі. Труднощі, які виникли у ме не тоді з керівництвом, відтак і мала кількість ролей, на щастя, мене не зломили, а спонукали до активної концертної діяльности. Так я реа лізовувала своє мистецьке покликання й задо вольняла свої творчі амбіції. У тому були свої переваги: адже тут я виступала не тільки ви конавцем, але й автором літературно-мистецьких композицій, режисером та виконавцем одно часно. - Думаю, що це ще й вивело Вас на значно ширшу авдиторію, сприяло популяр ності, адже Ваше нове творче амплуа, як я розумію, припало на часи національного відродження, чи не так? - Справді, я активно співпрацювала із Спіл кою письменників України, у стінах якої заро джувалася хвиля національного та культурного відродження й повернення історичної пам’яте, створювалися громадські організації та політич ні партії. Пригадуєте справжній шквал літерату рно-мистецьких вечорів, коли в українську куль туру поверталися імена замовчуваних і забутих, репресованих радянською владою письменни ків?! Відкривалися архіви, входили в нашу свідо мість нові талановиті твори, почалося живе спіл кування з українською діяспорою на Заході... - Але, може, був якийсь імпульс, що збудив Вашу душу? - Знаєте, тоді нас наче полоснули по живому - щоб українство збурилося і відро дилося. Ті вражаючі архівні матеріяли про Ва силя Стуса, його твори, що зазвучали на повен голос так свіжо й так пристрасно, акція його пе репоховання, вечори, присвячені пам’яті Олени Теліги, інших українських письменників, чиї імена так довго перебували в мороці забуття, - все це будило розум і серце, хотілося й собі долучитися до процесів відродження. Ті вечори в Спілці письменників, Будинку вчителя, пізніше в Українському Домі збирали сотні людей. Від значення 500-ліття українського козацтва мене просто заскочило своєю маштабністю, велелюд дям та силою пережиття, а пізніше вразило мене й святкування 2000-ліття Християнства, органі зоване “Просвітою”. Я тоді немов жила у двох вимірах - буттєвому з його повсякденними потребами та духовному - вільному від суєти, всього проминущого. Але, очевидно, першим і найсильнішим імпульсом, поштовхом був Іван Багряний - все, що дізналася про цього письменника, перевер нуло мені душу. - Отже, ця хвиля національного від родження, торкнувшись, пані Галино, Вашої душі, не могла не відбитися на роботі вашої Асоціяції? -Асоціяція - то був інший світ, який тоді існував у межах дозволеного, усталеного ще за радянської системи. А люди вже прагли змін. Конференція, на яку зібралися 1992 року жінки, що входили до Ліґи, обрала мене її президентом. А вже наступного року ми відійшли від Асоці яції і зареєструвалися як самостійна громадська організація - Ліґа “Матері і сестри - воїнам України”. -Отже, Ваша праця зосереджена була переважно на військових колективах? -Так, того потребував час, формування Української держави та українського війська. Відповідно до Статуту нашої організації, жінки гуманітарної сфери перебирають на себе завдан ня нести в українське військо мистецьке слово, аби сприяти формуванню в молодих вояків на ціонального світогляду, патріотизму, високої ду ховносте, загальнолюдських моральних варто стей. Проводили у війську велику культурно- просвітницьку роботу, порушували екологічні проблеми, реалізовували проект ООН у боротьбі зі СНІДом. Навіть мали спеціяльну програму для жінок-військових, зокрема проводили для них семінар “Від безнадії - до активного суспільного життя”. Навіть на тій хвилі національного пробу дження вдалося реалізувати такий мій великий проект, як створення військового театру для національно-просвітницької роботи, який, на жаль, із зміною військового керівництва припи нив своє існування. Утім, і сьогодні, коли Ліґа має нову назву “Матері і сестри - молоді Укра їни” (перереєстрація відбулася два роки тому) і здобула статус міжнародної, ми не залишаємо військових теренів. Отож і відзначення свята Покрови, про яке Ви згадали, показало, що послідовне “вив’язування” національної ідеї в 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2001 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
