Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАША СУЧАСНИЦЯ Я ВИБРАЛА ДОЛЮ СОБІ САМА Ці слова Ліни Костенко з повним правом може повторити й виконавиця її поезій Галина ЯБЛОНСЬКА Без Галини Яблонської важко уявити нинішнє культурно-мистецьке життя. Народна артистка України, президент міжнародної Літ “Матері і сестри - молоді України ”, вона веде активне творче та громадське життя, виступаючи ініціятором та організатором багатьох культурно-мистецьких імпрез. Упродовж десятиліть працюючи на професійній сцені Національного академічного театру імені І. Франка, вона зіграла багато ролей, здобувши авторитет різноплянової актриси. Проте так склалося, що пані Галина знайшла себе ще й як виконавиця літературних творів: мало який літературний вечір проходить без участи цієї вродливої жінки з гідною поставою. У її виконанні звучать зі сцени твори провідних українських письменників: досить лише почути, як проникливо читає Галина Яблонська “Марусю Чурай ” Ліни Костенко, щоб відчути й зрозуміти, як глибоко переймається вона задумом авторки, як зливається її душа з душею ліричного героя художнього твору. Але тема сьогоднішньої нашої розмови - не творчі таємниці акторської професії, а справи громадські, які вимагають від Галини Яблонської такої ж повної самовіддачі, як і “франківська сцена ”. - Пані Галино, Ви є президентом міжнародної Ліґи “Матері і сестри - молоді України”, проводите велику культурно- мистецьку й освітньо-виховну роботу серед молоді. Варто згадати бодай цьогорічне грандіозне інсценізоване свято Покрови в Київському військовому ліцеї, ініціятором, режисером і постановником якого Ви були, залучивши до того дійства юних ліцеїстів. Розкажіть, будьте ласкаві, як постала та розвивалася ця організація, яку мету ставила перед собою? На початку 90-х років, коли наше життя сколихнуло створення нових політичних партій, численних громадських організацій, на тій хвилі піднесення постала Українська асоціяція творчої інтелігенції “Світ культури” - громадська організація, покликана об’єднати мистців. Цього вимагала нова суспільно-політична й економічна ситуація, адже йшлося не тільки про творчу самореалізацію, але й про виживання в нових умовах людей творчої праці. Отже, сферою застосування наших сил були різні мистецькі напрямки. Проводилися різні конкурси, фести валі - тоді ж у театрі імені І. Франка пройшов і перший вечір пам’яти І. Багряного. Президентом асоціяції було обрано ком позитора Богдана Янівського, а віце-президен том - Ярослава Вітошинського, людину активну й беручку. Але на якомусь етапі, коли в Україні почали створюватися жіночі організації - Союз Українок, Жіноча громада - як відгалуження традиційно існуючих організацій української діяспори, а також Комітет солдатських матерів, який почав відстоювати права наших юнаків, що служили тоді ще в імперській армії, Я. Віто- шинський запропонував створити при Асоціяції також жіночу організацію на зразок колишніх шефських організацій. Я мала великий досвід шефської роботи - упродовж багатьох років була головою Київ ського комітету військово-шефської роботи при Українській раді профспілок України, тому мене шевські — опікунські (установи, організації тощо). “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2001 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
