Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
інших. Геройство — це життя навіть під загрозою смерти. Герої йдуть на смерть не заради смерти, а щоб вибороти краще життя. І знову наше кровожерне століття зайвий раз продемонструвало нам, як можна під маскою відданости ідеї перетворити шляхетне почуття праці для загалу у заперечення прав того ж загалу. Франко ще задовго до культу особи, до фюрера та ясного сонця Кремля остерігав свій, тоді ще переважно сільський люд, що, "як стануть пастухи вовками, треба вівцям пастися самим”. Коли розпадалися західні імперії й зароджува лися нові держави Африки та Південної Америки, (надіялось демократичні), США у співпраці з іншими державами кинулися запроваджувати в життя програ ми допомоги економічному розвитку нових держав. Одначе, двадцять років такої допомоги не принесли бажаної користі. Гроші розпливалися, народ зали шався нужденним, а тільки малий прошарок його багатів. К о л о н іа л ь н і імперії впали, а загал людей на їхніх територіях залишився в нужденному повсякден ні. Розпад СРСР повторив цю лекцію історії: система, контрольована навіть поновлюваною, але замкненою групою, розпадеться під власним тиском, одначе цей розпад не Гарантує демократичного добробуту. І знову повторна лекція історії — форма держави сама по собі не забезпечує ані прав, ані добробуту загалу. Треба більше. Треба свідомого загалу. Ключ розвитку, добробуту та свободи полягає у співпраці активної громадськости у творенні та вико ристанні умов власного розвитку. Навіть найшляхет- ніша держава, найбільш науково сплянована система економічного розвитку, найшляхетніші пориви най кращих синів не забезпечать добробуту народу. Сис тема суспільної опіки в США не виправдала себе, й ті частини наших міст, де пройшов вал міської онови, не різняться від мерзоти, опущення та бруду радян ських ’’хрущовок”. Закони самі по собі не забезпечать правового суспільства чи держави. Ще римляни, які також страждали під культом особи, знали, що без додержання громадських засад порядности, закон пустий. Leges sine moribus — vanae! Навіть закони Божі та структура церкви не запевнює справедли- вости та правди. Тут також не бракує своїх лекцій історії. Недарма Бог людині дав вільну волю. Без неї система християнської етики — голослів’я. Без волі етика перетворюється у примус або у передрішеність. Часто зустрічаємося зі статтями, що б’ють на сполох простим голосом дзвона. Дзвін скликає лю дей, його звук нічого не розв’язує. Одначе за від лунням тих статтей-дзвонів, від котрих серце холоне, бо це завжди осторога, що от-от все пропаде, про ходять тихо корінні зміни в суспільстві України. Най цікавіше із цих явищ — це відродження громадської думки в Україні в найширшому досі в нашій історії обсязі. Воно проходить відносно тихо й ще часто двомовне. Часами воно проходить за ширмою перек ладів західніх праць або статтей про досі незнаних в Україні авторів. Часами це звучить як відкриття Америк, особливо у відносно езотеричних варіянтах постдеконструктивістичної літературної критики, яка починає спеціялістам на Заході обридати. Але на- загал такі журнали, як Політична Думка, Совре- менное Общество, Суспільство і Час, та інші, обго ворюють такі конечні для українського суспільства поняття, як атомізм тоталітаризму, асоціяльність посткомунізму, комплекс жертви, наслідки насиль ства, співвідношення різних неформальних груп та державних структур, тощо. Сучасність тепер про довжує свою традицію ангажованого суспільства в Україні, змінивши Нью-Йорк на Київ. Рівень статтей, редакційне обличчя журналів, обсяг тематики — все це показники дозрілого суспільства, яке готується зайнятися своїми справами. Тут треба не тільки додати, але підкреслити, що серед видань так званої жіночої проблематики зав важуємо розвиток громадської заанґажованости. Ви дання доповідей з жіночих конференцій у Києві та в Одесі, центри жіночих студій в Києві, Харкові і тій же Одесі, рівень зацікавлення жіночою проблематикою свідчить, що жінкам також не ласо сидіти на кухні та очікувати букети квітів у День Жінки чи в День Ма тері. Обговорювані трми сягають державотворення, особливостей законодавства в справі жінок, на сильства, конвенції ОН прав жінки, мови й дошкілля тощо. Ці явища свідчать, що не тільки розпався Союз Нерушимий, але що і міняються його колишні грома дяни. Отже вилонюється громадське суспільство в українському народі. І це вже не народ сільський, що живе у період романтизму вишиванок та пісень. Це — народ державний, думаючий, що намагається перетворитися — не створитися, а перетворитися — у те, чим він повинен бути: громадою відповідальних громадян. Україна бо знає, що без активної громад ськости у ній царюватиме знову випасена безвід повідальна верхівка. Україна бореться з гіршими ознаками ’’совєтского человека” — урра-патріотиз- мом без власної думки, асоціяльністю, пов’язаною з психологізмом мас, безвідповідальністю, втечею у короткотривалі задоволення, в тій боротьбі відкриває не тільки американську масову культуру, але й ту ж американську боротьбу власного ”я” з чоловіком у сірому одязі, з масовкою, з тою ж політичною та суспільною апатією, з якою змагає також Україна. І ще Україна в додатку до людських прав відкриває потребу забезпечення тих прав всім людям, отже, і жінкам. Жіночий рух від самого його початку — це зви чайне намагання жінок стати повноцінними членами своїх громад, не втрачаючи власної особистости. Про позірність статевої рівноправности в радянсько- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top