Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
освіту та багатство. Але українки з таким вмінням перші ставали жертвою буть-якого загострення проти українців. А таких загострень не бракувало в нинішніх часах, тому у нас немає багато прикладів поглядів жінок вищих кляс. Ганна Чикаленко, дружина ш о тл а н д ц я Келлера, може послужити прикладом українки заможних кляс на Україні на переломі століття. Ганна виховувалася на Україні, студіювала в Шотляднії, жила в Европі і їй доводилось багато пояснювати, що росіяни та українці — це два окремі народи. В одній такій при нагідній статті, написаній в 1920 році англійською мовою, Чикаленко подала цікаву історичну харак теристику різниць між українками та росіянками: „Мабуть, початок відносної незалежности укра їнських жінок треба шукати у період між XV і XVII століттями. В той час козацька старшина та самі козаки провадили войовниче життя, обороняючи кордони перед чужими наїзниками. Жінки часто мусіли йти з чоловіками в похід, навіть брати участь в боях. Борючись поруч з чоловіками за свободу своєї держави, жінки того часу проявляли енергію та силу характеру. У відсутності чоловіка, українська жінка проя вляла самовпевненість, вміла дбати про себе та свою сім’ю. Вона включалася у політичне життя, засідала в Соймі і виступала на вічах, брала участь у судових процесах. Релігійні рухи тих часів знаходили заго рілих прихильниць серед жінок, які засвоювали дог му, засновували монастирі, школи, приюти, активно поширювали знання та давали милостиню. Вони брали участь у церковних з’єднаннях, які відіграли важливу ролю у змаганнях за національну незалеж ність ”.9 Найбільш інтригуючим аспектом вивчення історії жіночого руху на українських землях було те, що українські жінки заперечували ясно і недвозначно, що вони феміністки. Лише в тридцятих роках цього століття в Галичині, коли як ліві, так і праві партії атакували всі жіночі організації, жінки виступили з твердженням, що вони — феміністки. Але навіть тоді вони застерігали, що фемінізм — це ніщо інше як змагання за права людини для половини населення . Одночасно українські жінки, де б вони не жили, засновували жіночі організації, які дбали про само допомогу влаштовуванням курсів та програм, допома гаючи жінкам пристосовуватися до модерного світу. Прийнято підкреслювати розбіжність виховання жінок в Галичині і на так званій Великій Україні. Мовляв, галичанки консервативні, більш під впливом середньоклясового міщанства, менш схильні до са мостійної дії. Тому їм треба було жіночих організацій і того ж фемінізму, щоб визволити їх від дріб’яз кових справ. Прийнято вважати, що на Східній Україні серед українців не було окремих жіночих організацій. Поширений також погляд, що не було дискримінації проти жінок серед української громади. Виявляється, однак, що такі погляди не відпо відають історичній правді. Найцікавійший наслідок моїх досліджень над історією жіночих рухів на Укра їні — це те, що українські жінки, незалежно від державної влади, яка панувала на їхніх територіях, незалежно від краю поселення, від суспільної кляси — у період від 1884 року до теперішніх часів, творили жіночі організації, які виконували споріднену працю, хоч звичайно одна жіноча організація не знала про існування іншої. Жінки будь-якої національности не мають точних інформацій про свою працю. Звичайно жінки також нерадо пишуть спомини про себе і про свою актив ність у будь-яких організаціях. На відміну від чо ловіків, які радо говорять в імені людства, жінки не надають великої ваги своїй праці. Щоб не бути голослівною, наведу три приклади. Перший — це перший з’їзд Російської Соціял-Демократичної Пар тії, який відбувся в Мінську у 1898 році. З’їзд говорив від імени цілого пролетаріяту. Скільки учасників було на ньому? Дев’ять чоловік! Коли творилося ’’Діло”, найбільш впливова газета в Галичині, в імені укра їнського народу говорило коло тридцяти чоловіків, зібраних у львівській кав’ярні. В 1884 році, коли Наталя Кобринська зібрала майже сто жінок до Станиславова (нині Івано-Франківськ), вона виба чалась, що приїхало так мало жінок. Жінки засну вали товариство, але не виступили з маніфестом в імені українського жіноцтва. Знайти джерела з історії жіночого руху тяжче, ніж знайти інформації про інші громадські організації. Поперше, існує менше матеріялів, подруге, самі жінки не зберігали їх для цього улюбленого у XIX столітті ’’історика наших днів”. Потрете, не так легко, щоб збереглися будь-які матеріяли з історії України до наших днів. У своїх дослідженнях історії жіночих рухів на Україні я ставила питання, які виходили поза межі вузько сприйнятої теми. Мені пощастило знайти джерельні матеріяли, які давали хоч частин ну відповідь на багато питань з історії жіночих рухів та з історії України. Ось два приклади. Існування Союзу Українок на західніх землях України та у всіх країнах, де поселювалися українці, сама собою цікава тема. Цікаво знати, як же виникла жіноча організація в міжвоєнній Галичині, яка на раховувала перкапіта найбільше членів серед жі ночих організацій цілої Европи, не включаючи Радян ського Союзу. Чому жінки, виховані у консервативній Галичині, в середовищі греко-католицьких свяще ників, або одружені з ними, створили жіночу орга нізацію, яка охоплювала галицькі села і міста. Чому перепрацьована і бідна галицька селянка, матір п’яти — шести дітей, яка ледве вигодовувала сім’ю, згідна була виводити вправи вільноруч. (Це була одна із форм діяльности Союзу Українок). Пояснення, про поноване до цього часу, що селянки брали участь в українських святах, на яких виводились такі вправи, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top