Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Трохи далі на північ, на Богуславщині бачимо типові ткані рушники, особливо славиться ними село Пустовійти. Гарне враження справляють рушники Васильків- щини, Наддніпров’я-Трипілля і особливо обухівські. Разом з цим Обухів славиться і своїми винятково оригінальними монументально-декоративними (їх вишивали в основному чоловіки) рушниками. Вони не схожі на жодні інші вишиті: в них втілена сувора та могутня парубоцька пісня-дума. Тому й декор мо нументальний, величний та ставний. Рушник. За народним малюнком. Черкащина. Ritual cloth. Based on folkpainting. Cherkasy area. На півночі Київщини спостерігаємо вишивані і особливо ткані рушники, що своїм характером та формою перегукуються не лише з рушниками Во линського Полісся, а навіть з карпатськими. Таке багате рушникове обличчя Київщини свід чить про те, що культура стародавньої Полянської землі — найдавніша і найбагатша, і що вона була ос новним носієм характерних традицій українського рушника в його розмаїтому багатстві форм. Все, що сказано досі, стосується рушників, які народилися, як народжується квітка чи дерево. Во ни мають свій суто місцевий неповторний характер, який споконвіку, з роду в рід удосконалювався, роз вивався. Та ось в другій половині XIX століття фабрикан- ти-миловари, чужоземці Брокарі, Роллє та інші за смічують і замулюють чисті джерела народної твор чості злиденним натуралізмом. Незграбно підроб ляючись під народний орнамент, вони широко роз повсюджують з брусками свого мила зразки орна менту для вишивання, що приваблювало спожива чів, а разом з тим сприяло... розповсюдженю і цих ’’вишивок”. Серед населення це стало таким масо вим ’’ширвжитком”, що охопило, як епідемія, всю Ук раїну, особливо Київщину. Виник так званий ’’брока- рівський стиль”, і не лише у вишиванні, а й у ткацтві. Що ж це був за ’’стиль”? Переважно — рослинний, пташиний і навіть тва ринний, — натуралістичний: натуралізовані квіти. Особливо була популярна французька троянда на міліметровому папері, з якого легко було перенести її хрестиковою вишивкою на домоткане полотно. Вишивали її в основному червоними та чорними нит ками, а подекуди й різнобарвними. Ось ця примітив на вишивка і пішла гуляти Україною. Відтоді майже жодна вишивка рушника чи сорочки — жіночої і чо ловічої — не обходилася без ’’розочки” . Ця натура лістична ’’розочка”, в букетиках чи пуп’янках, стала найпоширенішим елементом вишивки. Земства почали видавати і популяризувати для вишивання хрестом цілі сцени з народного життя, чи то на тему народних пісень, чи ще на якусь іншу. Безперечно, що така ширвжиткова продукція місцевих урядовців не сприяла розвиткові самобутньої творчості наро ду, це ж бо було просте копіювання натуралістичних картинок. Відтоді скрізь на Україні й поширились рушники, вишивані на теми пісень: ’’Оце ж тая кри ниченька, де голуб купався", або — зустріч дівчини з козаком. Були копії з цілими сценами ’’Сватання”, "Прощання” , одне слово, полотнище рушника стало об’єктом відображення засобами вишивки звичаїв і переживань народу. Але ж тут слід завважити: народ, в своїй кращій мистецькій масі, ніколи в чистому вигляді не сприй мав чужинських впливів, а завжди переосмислював їх по-своєму, надавав цим запозиченням свого на ціонального характеру, забарвлював те "копіюван ня” рідними мотивами своєї душі. Так сталося і з ’’брокарівським стилем” : його забарвлювали в
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
