Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
БОГДАН ЧЕПУРКО Львів, 1991 УКРАЇНСЬКА МОВА Українська мова — давня й молода. Світить рідне слово, як жива вода. Звідки воно взялось — діло не просте... В душу засівалось, із душі росте. ДОРОГА ДОДОМУ Вийду я на поріг — як багато доріг! Стежка на поляні, траси повітряні, польові і кам’яні, водяні і трав’яні, невідомі і відомі — всі дороги йдуть додому... ПРИГОДИ ЖОЛУДЯ ЖОВТОЇ ШАПОЧКИ В садку було тихо. Дерева вдягалися в золотом ткані жовті і червоні шати. Час від часу лише було чути квиління пташечки, що з жалем залишала гніздечко, відлітаючи у ви рій. Гуле! — щось з шумом злетіло з високого дерева, стукнуло об камінь, що лежав на стежці, й покотилося в долину. Злякався го робчик, що пильно шукав чогось біля зів’ялої квітки: — Хто це? — Не бійся, маленький, — почувся голос. — Я жолудь — Жовта Шапочка. Мій рід славний, глянь лише вгору, розпусти свої кри лечка і сядь на вершку, тоді побачиш, яке це велике і сильне дерево! Мені розказували мої родичі, коли я ще висів там, на високій гі лочці, історію нашого роду. Послухай лиш. Було це дуже, дуже давно, коли молодий чоловік залишив свою батьківщину, що да леко за морем і, шукаючи кращої долі, по селився тут. Привіз зі собою в кишені малого жолудя і посадив його коло хати. Поливав і доглядав аж виросло з нього дерево, що зветь ся дубом. Тут була лавочка, де часто пере сиджував цей чоловік, розмовляючи зі своїм дубом. Він розказував своїм дітям і внукам про зелений сад, дерева і квіти на його да лекій батьківщині. Бачиш, горобчику, я дуже хотів би побачити цю країну, але не знаю, як це зробити. — Та що ти, зовсім дурненький, — знаєш, що це неможливо. Ми, горобчики, живемо тут і влітку, і взимі, коли годують нас люди і нам тут добре, а ти маєш такі забаганки! — сказав і полетів. — Ти мене не розумієш, — відповіла йому Жовта Шапочка навздогін і далі коти лася по стежці, а побачивши білку, почала в Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top