Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МОЛОДЬ І РЕЛІГІЙНІСТЬ ПИТАННЯ: Пишу до "Кутка порад”, бо турбує мене ставлення молодих (вже дорослих) до питань віри та вико нування релігійних практик. Наприклад, у наших церквах (а я розпитувала про те в різних містах, де є наші церкви) на Богослуженнях переважають старші люди з дуже скупеньким відсотком молодої про фесійної інтелігенції віком 28-40 років. У чому справа? Чому їх немає в домах молитви? Кому залишаться чудові наші церкви, збудовані батьками? Оля ВІДПОВІДЬ: Шановна Пані Олю! Так, Ваші спостереження справедливі: у багатьох осередках, де є наші церкви, велика частина молодих професійних людей віком від 28 до 40 років рідко ходить до наших церков, за вийнятком Різдва і Великодня. Коли взяти до уваги, що багато нашої молоді кінчає католицькі школи і виростає в домах з традиційно-християнською атмосферою, то справді, в чому причина послаблення їхніх релігійних прак тик? Чи і релігійних почувань теж? Бо нерегулярне відвідування церкви не обов’язково може бути озна кою браку віри як такої. В той спосіб дехто себе оправдує. Це вже складніше питання, яке вимагало б глибшої індивідуальної аналізи релігійних почувань і форми їх вияву. Але застановімся над аспектами видимої релі гійної незаанґажованости молодої Генерації. Однією з причин може бути географічна віддаль до церкви. У випадку молодих професійних працюючих жінок причиною може бути перевантаження працею. Не ділю вони присвячують відпочинкові та іншим зай няттям. Щ е іншою причиною відсутности молодих на Богослуженнях є те, що вони не дістають в нашій церкві того, що хотіли б — більш інтелектуальний підхід до питань релігії та проблем сучасної людини. Бо сама катехизація не задовільняє їх. При тому слід звернути увагу, що Генерація, про яку йде мова, є інтегральною частиною неукраїнської спільноти їх нього віку, т. зв. Генерації "бебі-бумерс”, і, на жаль, віддзеркалюють зацікавлення та гедоністичний стиль життя тої Генерації. Відрадним фактором у тій ситуації є висліди студій американських соціологів на тему ставлення молоді до релігії. Ось журнал ’’Нюсвік” з 17 грудня 1990 р. у статті ’’Молоді американці повертаються до релігії” подає таку статистику: дві треті ”бебі-бумерс” залишили організовану релігію, але в останні роки більш як одна третя їх повернулася до неї. А понад 80% останніх уважають себе релігійними і віруючи ми. З цієї групи більша частина, 60%, — це супружжя з дітьми. Молоді батьки приходять до усвідомлення, що діти для здорового морального і емоційного роз витку потребують тривалих вартостей, базованих на Божих правдах. Друга причина їхнього повернення до релігії є духовний вакуум сучасного бурхливо- загрозливого життя. В церкві, яка має добрих, осві чених, з відкритими очима на сучасні проблеми душ- пастирів, молоді люди знаходять заспокійливий фак тор віри та релігійних практик, що в свою чергу є сильною мотивацією повернення до організованої релігії. Багато релігійних деномінацій осягають мету втримання і притягання до своєї церкви молодих людей завдяки організуванню різного роду програм — дискусійних вечорів, програм для дітей, спортових клюбів — словом, творячи місце і нагоду для заспо коєння духовних, культурних і товариських потреб їхніх парафіян. Ці спостереження з американського світу сто суються і молодих людей нашої української спіль ноти. І коли парафія має щастя мати чутливого до проблем сучасної молоді душпастиря, його популяр ність серед молодої Генерації є очевидна, а з цим і зростає зацікавлення організованим релігійним жит тям. У цій розмові ми звертали головно увагу на участь в організованій релігії, одначе не можна за бути, що сутність релігійности лежить в її духовності. А над нею людина мусить працювати, знаходячи час на роздуми про себе, світ і його Творця, на зосе редженні оподалік від гамору довколишнього життя, що знову приводить нас до питання церкви — дому молитви, який найбільше відповідає для молитовних захоплень думками про Бога. Ц ю правду людина відчуває, досягаючи певної духовної зрілости та батьківського статусу. І тому нам не треба журитися, кому ми залишимо наші Божі доми. Залишимо їй, нашій, сьогодні дещо зматеріялі- зованій молоді, яка завтра дозріє і прозріє, яка прийде і діток своїх приведе, щоб навчати їх добра і правди. Вірмо в це. Це питання і відповідь базовані на спостережен нях американської дійсности. Цікаво буде почути, як ці справи виглядають в Канаді чи інших наших посе леннях. Щиро просимо Шановних Читачок відгукну тися на цю тему! Любомира Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top