Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Трохи далі на північ, на Богуславщині бачимо типові ткані рушники, особливо славиться ними село Пустовійти. Гарне враження справляють рушники Васильків- щини, Наддніпров’я-Трипілля і особливо обухівські. Разом з цим Обухів славиться і своїми винятково оригінальними монументально-декоративними (їх вишивали в основному чоловіки) рушниками. Вони не схожі на жодні інші вишиті: в них втілена сувора та могутня парубоцька пісня-дума. Тому й декор мо нументальний, величний та ставний. Рушник. За народним малюнком. Черкащина. Ritual cloth. Based on folkpainting. Cherkasy area. На півночі Київщини спостерігаємо вишивані і особливо ткані рушники, що своїм характером та формою перегукуються не лише з рушниками Во линського Полісся, а навіть з карпатськими. Таке багате рушникове обличчя Київщини свід чить про те, що культура стародавньої Полянської землі — найдавніша і найбагатша, і що вона була ос новним носієм характерних традицій українського рушника в його розмаїтому багатстві форм. Все, що сказано досі, стосується рушників, які народилися, як народжується квітка чи дерево. Во ни мають свій суто місцевий неповторний характер, який споконвіку, з роду в рід удосконалювався, роз вивався. Та ось в другій половині XIX століття фабрикан- ти-миловари, чужоземці Брокарі, Роллє та інші за смічують і замулюють чисті джерела народної твор чості злиденним натуралізмом. Незграбно підроб ляючись під народний орнамент, вони широко роз повсюджують з брусками свого мила зразки орна менту для вишивання, що приваблювало спожива чів, а разом з тим сприяло... розповсюдженю і цих ’’вишивок”. Серед населення це стало таким масо вим ’’ширвжитком”, що охопило, як епідемія, всю Ук раїну, особливо Київщину. Виник так званий ’’брока- рівський стиль”, і не лише у вишиванні, а й у ткацтві. Що ж це був за ’’стиль”? Переважно — рослинний, пташиний і навіть тва ринний, — натуралістичний: натуралізовані квіти. Особливо була популярна французька троянда на міліметровому папері, з якого легко було перенести її хрестиковою вишивкою на домоткане полотно. Вишивали її в основному червоними та чорними нит ками, а подекуди й різнобарвними. Ось ця примітив на вишивка і пішла гуляти Україною. Відтоді майже жодна вишивка рушника чи сорочки — жіночої і чо ловічої — не обходилася без ’’розочки” . Ця натура лістична ’’розочка”, в букетиках чи пуп’янках, стала найпоширенішим елементом вишивки. Земства почали видавати і популяризувати для вишивання хрестом цілі сцени з народного життя, чи то на тему народних пісень, чи ще на якусь іншу. Безперечно, що така ширвжиткова продукція місцевих урядовців не сприяла розвиткові самобутньої творчості наро ду, це ж бо було просте копіювання натуралістичних картинок. Відтоді скрізь на Україні й поширились рушники, вишивані на теми пісень: ’’Оце ж тая кри ниченька, де голуб купався", або — зустріч дівчини з козаком. Були копії з цілими сценами ’’Сватання”, "Прощання” , одне слово, полотнище рушника стало об’єктом відображення засобами вишивки звичаїв і переживань народу. Але ж тут слід завважити: народ, в своїй кращій мистецькій масі, ніколи в чистому вигляді не сприй мав чужинських впливів, а завжди переосмислював їх по-своєму, надавав цим запозиченням свого на ціонального характеру, забарвлював те "копіюван ня” рідними мотивами своєї душі. Так сталося і з ’’брокарівським стилем” : його забарвлювали в
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
