Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка 1989 р. ДОЛЯ НА РУШНИКОВІ Фото Сергія Марченка. Київ, 1990. Photo: Serhii Marchenko. Kyiv, 1990. Декоративними рушниками накривають хліб на столі або й просто стелять поверх скатертини. Раніш до кожного свята, особливо великого, ткали спеці- яльні рушники, тому, звичайно, вони прибирали і певну назву: ’’журавлині”, ’’лиштв’яні”, ’’шиті”, "кума чеві”, "коропова луска" тощо. Характерно, що оздоблювали не тільки світлиці хат, але й громадські споруди, скажімо, церкву, шко лу, хату-читальню тощо. Вішали їх і на придорожні хрести та на різні статуї святих. Знаменно, що й сьогодні народ наш і в горі, і в радості не розлучається з рушником. Згадаймо но- вочасне свято обжинок, пошанування переможців змагання хлібом-сіллю на рушникові, зустріч гостей із побратаних областей чи республік тощо. Він по- суті став не лише зворушливо-поетичною реліквією, а й національним символом наших одвічних традицій. Та коли народну пісню впродовж століть збирали і досліджували видатні вчені, патріоти-ентузіясти, то рушникові судилася далеко гірша доля. Масового збирання і дослідження рушників ніхто по-справжньому, по-науковому не проводив, коли не вважати на деякі поодинокі епізодичні стат ті з цього приводу та невеличкі колекції рушників, зібрані місцевими ентузіястами й вченими етногра фами, знавцями народного мистецтва — Яворниць- ким, Щербаківським, Біляшівським та деякими музе ями. Для української національної культури така не увага, а то й занедбання рушника — велика втрата, бо нині, коли б ми і захотіли зібрати з усієї республі ки справжні, самобутні українські рушники і дослі дити їх з наукового та мистецького погляду, це нам здебільшого вже не вдалося б зробити, — багато чо го справді вартісного уже зникло з побуту, а багато що переродилося, втратило самобутній характер. За довгі роки збирацької і дослідницької праці мені поталанило зібрати понад вісімсот оригіналь них рушників з різних областей і районів України. Тож, посилаючись на свою колекцію, хочу бо дай побіжно охарактеризувати манеру їх виконання. Рушники орнаментували тканням, вишивали декора тивною гладдю, київською та полтавською, гап тували. Часом в комбінованому декоруванні поєд нували ткання з вишивкою. Були рушники, вишиті хрестиком, вирізувані, мережані, вибійні, вишиті мі шурою або сухозлоттю (парчовими нитками), мальо вані або вибивані на папері, а чи й просто мальовані на стіні, декоровані засобами аплікації, ткання та вишивання разом, — на одному рушникові. І, нареш ті, рушники з декоративних тканин. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
