Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Йорку. Цю помилку повторив і автор цих рядків у ’’Молоді Україні” з 4 січня 1990 р. На щастя, це вия вилося саме помилкою — оригінал цієї Гравюри дій шов до наших днів і нині зберігається у відділі мистецтва Наукової бібліотеки імени Стефаника у Львові. Кілька місяців тому я мав можливість три мати її в руках. Цікава доля цього унікального твору, — про неї розповів мені завідувач відділу мистецтва цієї бібліотеки Степан Костюк. Десь у п’ятдесятих роках його попередник, нині покійний Ярослав Ян- чак, обстежував приміщення колишнього Онуфріївсь- кого монастиря Отців Василіян у Львові, перетворе ного на робітничий гуртожиток. На одному з підві конь звернув увагу на великий вазон з квіткою, який стояв на масивній, темній від часу, дошці. Ця дошка і виявилася оригіналом Гравюри Діонисія Сінкевича ’’Обитель Крехівська” — виготовлена вона з груші, її розміри 55 на 34 (см). На тильному її боці донині зберігся круг від горщика з квіткою. Потому, вже в 60-их роках, з цього дереворита було зроблено кілька десятків відбитків, які є в ряді музеїв та бібліотек республіки. Якщо ж врахувати, що відбитки цієї грав юри не раз друкувалися в давніх виданнях, зокрема в ’’Літературно-науковому віснику” за 1923 р. та в окремому відбитку праці Володимира Січинського "Архітектура Крехівського монастиря до деревориту 1699 року" (Львів, 1923 p.), то публікація 60-их років пройшла непоміченою і не спростувала версії про те, що оригінал роботи безслідно зник. Коли я тримав цей шедевр у руках, то не міг стримувати хвилювання і радів, що помилився. Один з небагатьох випадків, коли помилка приносить позитивні емоції. Саме про цей дереворит і зайшла мова в нас з нинішнім ігу меном Василіянського Крехівського монастиря св. Миколая магістром отцем Теодозієм, який водночас очолює і Вищу духовну семінарію. Ми зійшлися на тому, що ця робота має бути повернута її справжнім господарям — Отцям Василіянам у Крехівський мо настир, де вона посяде почесне місце у відроджува ному монастирському музеї, який наприкінці соро кових років, разом з багатющою бібліотекою, були знищені, розграбовані "войовничими атеїстами”. Сподіваємося, що і ця пропозиція швидко вті литься у життя — віримо, що незабаром ченці і вся братія та парафіяни монастиря зможуть милуватися цим шедевром і по ньому уявити свою обитель три ста літ тому. В отця Теодозія широкі пляни. Молодий, енер гійний, спортивної статури, він являє собою типовий приклад сучасного католицького місіонера, який зав жди тримає руку на пульсі часу. Йому 36 років, народився і виріс у Польщі, в українській родині, до прийняття чернечого чину мав ім’я Тарас, прізвище Янків. Освіту здобув у Німеччині та Італії. На Україні до цього ніколи не жив, але коли з’явилася можли вість відновити Крехівський монастир, з радістю при йняв пропозицію очолити цю нелегку справу і помі няв комфорт та добробут на вовчий закуток у лісі біля Крехова Нестеровського району Львівської обпа сти, з усіма проблемами нашої невлаштованости та бідами. Але він український патріот і вважає своїм синівським обов’язком взяти участь в нинішньому національному відродженні України. У Крехові живе з серпня минулого року, і за ці кілька місяців тут сталися разючі зміни. Почалася реставрація Мико лаївської церкви, яка вже стала діючим храмом, тут уже правиться. Отець Теодозій вважає, що вони від- реставрують за найближчі кілька років весь комплекс монастиря, відбудують напівзруйновані мури, вежі та інші приміщення, систему водопостачання тощо — для цього має намір запросити виконувати ці роботи спеціялізовані зарубіжні фірми. Вже частково впорядковано древній монастирський цвинтар. На черзі — рекультивація садово-паркового ком плексу з розкішними липовими алеями (саджанці для них сто років тому привозили аж з Франції). Крехівський монастир Отців Василіян був улю бленим місцем відпочинку митрополита Андрея Шеп- тицького, і він часто бував тут. У монастирській бі бліотеці працював Іван Франко та інші діячі нашої культури. Лекції тут читають кращі фахівці світу — доки ще не склався постійний викладацький персонал, семінаристи прослухали вже лекції богословів з Юго славії, Канади, Польщі, які допомагають колегам зі Львова готувати майбутню священицьку зміну, ін телектуальний центр Ордена Отців Василіян. Най здібніші семінаристи продовжать навчання за кор доном, зокрема у Ватикані. Отець Теодозій — реаліст. І оптиміст. Він вва жає, що добре буде, якщо весь курс навчання ви тримає половина семінаристів, решта ж відсіється на попередніх етапах за вісім років. У майбутньому ж на кількох факультетах має навчатися 300 семі наристів. Вони й стануть основою нині відроджу ваного, могутнього колись на Україні Ордена Отців Василіян, ордена просвітителів, винищених фізично майже поголовно каральними органами — полювання за ними тривало від 1946-го до сімдесятих років. "Останні з могікан", ветерани Ордена Отців Васи ліян, які стали ченцями чину святого Василія Ве ликого ще до 1946 року і уціліли в підпіллі, в та борах, засланнях, доживають віку в монастирях у Жовкві (Нестерові), Гошові. Та на зміну їм росте нова парость чистих душею і тілом, котрі обрали свій життєвий шлях в служінні Богу та його запо відям, а отже, і людям, і Україні. Те, що "садівниками” цієї нової парості є такі наставники, як отець Теодозій, додає оптимізму і віри в перемогу. В аскетично обставленій келії отця Теодозія дещо незвично виглядає сучасний комп’ютер з дисплеєм, принтером та іншим обладнанням. ’’Будемо займа тися видавничою діяльністю, — пояснив господар, — книгодрукування є давньою традицією Отців Василіян. Адже одним з основних напрямів нашої роботи завжди було просвітництво”.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
