Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
показати, як досягти цього рівня через доступ до освіти та можливостей праці. Тому що українці не мали ані державних, ані приватних грошей, наголос було роблено на громадську самодопомогу. Така діяльність жінок — це також феміністична праця, якщо під фемінізмом розуміємо змагання усіх до прав людини і використання всіх можливостей для гідного і повноцінного життя. Західні науковці, особливо в Америці, щораз більше пишуть про де фініції фемінізму і про те, яку ролю в історичній, соціологічній та філософській аналізі відіграє по няття жіночости та фемінізму. Тут мушу завважити, що поняття жіночости в цьому контексті означає не жіночість у сенсі ніжности чи, висловом за Ґете, — ’’вічно жіночого”. Воно радше означає прикмети, які характеризують жіночий підхід до проблем та орга нізацій. Серед них є групово-демократичний, а не ієрархічний підхід до організованої праці; прийняття спільного компромісного рішення; праця малими громадами; наголос на зріст, а не лиш на прогрес, й інші такі прикмети. Наголос на жінок в суспільних дослідженнях сам собою модифікує і предмет, і спосіб його аналізи. Наприклад, Лінда Нікольсон намагається довести, що суспільні ідеології XIX сто ліття, включно з марксизмом, віддзеркалюють спе цифічний розвиток родинної структури, а не еко номічного розвитку, як твердив Маркс та інші со ціалісти . Інші історики, особливо Джоун Фірор Скот, передбачають, що справа статі вирішуватиме спосіб зрозуміння гуманітарних наук. Вживання поняття рід (по-англійському gender) замість стать (по-англій ському sex) — це намагання підкреслити, що не в стйті суть, а в тому, що жінки століттями не існували в історії.6 Справді, жінки невидимі у більшості історичних праць, особливо у тих, які підкреслюють розвиток держави, науки, церкви чи ідеології. Знову ж в Америці протягом останніх п’яти років появилось чимало теоретичних праць, які намагаються пред ставити фемінізм та жінок у співвідношені з філо софськими теоріями та школами права. Для східньо- европейського читача, одначе, не лише тема чужа, але й лексика про ці справи ще не вироблена. Праці на ці і споріднені теми, які намагаються зробити все, щоб невидимі жінки стали видними, змушують нас дивитися на історію українського жіночого руху з повнішої перспективи. Цікаво, однак, що в той час, коли американські та європейські знавці суспільних наук посуджують свою професію у переоченні жінок і роблять усе, що в їх силі, щоб побороти цей недогляд, вони самі переочують важливість, силу та невмиручість бо ротьби за національні права. У західній науці бо ротьба за національні права часто тотожна з націо налізмом, і коли науковці пишуть про націоналізм, вони звичайно мають на думці саме цю боротьбу за національні права, яка часто пов’язана також із змаганням за національну незалежність. Теоретичні пра ці про новітній фемінізм узагальнюють становище жінок у країнах з англо-саксонською традицією, в якій боротьба за національні права несуттєва. Жінки та науковці в інших частинах світу так зайняті своїми зацікавленнями, що не звертають уваги на розвиток боротьби за національні права.7 Для українського читача, як і для великої частини неанглосаксонського світу, однак, найцікавішим пи танням є якраз відношення між фемінізмом та націо налізмом, тобто між боротьбою за національні права та між змаганнями за рівноправність. Є основні подібності між фемінізмом і націоналізмом чи па тріотизмом. І одне і друге є частиною прав людини, і жодне не порушує прав інших людей на свою сво боду. Обидва поняття мають ту саму ціль, обидва не є строго та точно окреслені в науці, і прихильників обох понять часто посуджують в обмеженості та в егоїзмі. Проте прихильники фемінізму та націоналіз му не співпрацюють з собою, навпаки, прихильники фемінізму часто виступають проти прихильників бо ротьби за національні права, а прихильники боротьби за національні права звичайно не розуміють, чому жінки порушують феміністичні домагання в той час, коли їм ясно, що найсуттєвішою справою моменту є боротьба за права цілого народу, а не тільки якоїсь його частини. Продовження в наступному числі. 5. Одна з провідних борців за свободу Індії, на кон ференції ООН про жінок у Клівленді 1972 року зявила, що індійські жінки боролися за загальні права народу, дума ючи, що права жінок зрозумілі у такому формулюванні. Згодом, одначе, прийшлося боротися за права жінок в Індії. Це тільки один із багатьох прикладів проблеми. 6. Linda J. Nicholson, ’’Gender in History: The Limits of Social Theory in the Age of the Family" (New York: Columbia University Press, 1986) намагається доказати, що розвиток політичних та філософських ідеологій пов’язаний із фор мою родинних відносин, яка панує в час формування теорії. Anne Firor Scott, editor, "Making the Invisible Woman Visible” (Urbana and Chicago: The University of Illinois Press, 1984), вважаючи, що жінки не брали участи в історичному розвитку своїх країн, розглядає розвиток жіночих громад. Joan W. Scott, ’’Genger: A Useful Category of Hitorical Analysis”, ” The American Historical Review” (December 1986) йде навіть дальше: вона твердить, що ключем до зрозуміння схованого змісту усіх суспільних відносин у даній громаді є форми сприймання статевих різниць. Більш традиційно, Marilyn Chapin Massey, "Feminine Soul: The Fate of an Ideal” (Boston: Beacon Press, 1985) намагається розглянути фемінізм як одну із популярних ідеологій XIX століття. 7. Крім популярности вивчення тем, пов’язаних з різ ними аспектами розвитку жінок, досі відношення жінок до націоналізму не знайшло серйозного зацікавлення. Само собою, у літературі кожного народу знаходимо книжки, в яких любов та віддання жінок до своєї країни належно описані та оспівані. Аналізи в таких працях мало. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top