Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ДО 1000-ЛІТТЯ ХРИСТИЯНСТВА В УКРАЇНІ ОЛЕКСАНДРА Ю. КОПАЧ Минуле і сучасне — це два крила для доброго польоту в майбуття. Василь Шевчук Незабаром будемо святкувати 1000-ліття хрис тиянства в Україні. Саме 988 p., князь св. Володи мир, монарх української держави, що тоді звалась Русь, або Руська Земля, удержавив християнську ві ру. А християнство властиво ширилось на наших землях вже в 1-му столітті, в часах Апостолів Ісуса Христа. Кому з нас невідома ’’леґенда” про св. апостола Андрія на Київських горах? У наших часах науково стверджено, що це не леґенда, а справжній історич ний факт. На Кубані, в колись удільному Тмуторо- канському князівстві, поширилась християнська віра вже в першому столітті по Христі. Папа св. Климен- тій у 100-му році по Христі помер в Кримі. Саме там апостоли слов’ян, Кирило і Методій, зустріли руси на, ченця Храбра, що мав перекладене слов’ян ською, себто староукраїнською мовою ’’руськими письменниками” Євангеліє і Псалтир. Від нього св. Кирило взяв для своєї азбуки деякі букви на озна чення звуків, яких у грецькій мові не було (напр. ш, щ, та інші). Знаємо, що спершу була в нас азбука — глаголиця, а потім поширилась т.зв. кирилиця, що її створив св. Кирило. Ще до св. Володимира, 50 років раніше, в договорах князя Ігоря з Візантією засвідчено, що в його дружині, серед послів були русичі-християни. Знаємо, що за св. Ольги в Києві була церква св. Іллі, християнське духовенство і, звичайно, визнавці нової віри. Та й сама вона була християнка. За її князівства у Києві був перший єпископ Адальберт з Німеччини. Отже, християнська віра була поширена в Укра їні ще до часів св. Володимира. Заслуга князів Воло димира в тому, що він удержавнив християнство в усій своїй країні. Українська церква, як стверджують історики, до 1051 р. була суверенна. Лише з ослабленням Руси, Візантія почала присилати своїх митрополитів до Києва. Згадати слід також важливий і цікавий факт, що в Україні не було повороту по поганської віри, палення і руйнування церков, як це, наприклад ста лося в Польщі. Можливо, тут відіграли ролю ще й ін ші чинники, на що вказує о. д-р Ярмусь у своїй книж ці "Духовість українського народу”. Він вияснює, що в так званій поганській релігії, у світогляді наших предків, були принципи — моральні основи христи янської релігії. Про це писали наші сусіди, зокрема греки. До них, до цих принципів, зачислюється: мо ральна чистота, подружня вірність, милостивість до людей, співчуття до горя і т.п. Знана була також віра в одного бога. Бог Сварог — бог неба, — він був най вищий — мав трьох синів; що звались: Дажбог, Ве- лес, Перун. Звичайно, крім них були менші без смертні істоти, як русалки, мавки, водяники та інші. Була й велика богиня — мати Лада, богиня любови, подружжя... Наші передхристиянські обряди й звичаї злили ся у течії часу з християнськими та створили пре красний духовий світ українського народу, відмін ний від інших народів, кожний бо нарід створив свій власний світогляд, свої звичаї, обряди. Згадати б, що, наприклад, Перун — це пророк Ілля, народжен ня Дажбога-Коляда — це Різдво Христове, і т.д. Значення християнства для України — величез не! По-перше, ввело воно український нарід і дер жаву в коло християнських народів і держав. Скрі пило нашу націю духово й політично. Далі, причини лось до величезного розвитку культури в усіх ділян ках. Розквітла архітектура, збудовано 400 церков у самому Києві, між ними св. Софія і манастир Печер- ська Лавра, розквітло малярство, в якому просла вився маляр Алімпій. Розвинулася церковна й світ ська музика. Піднісся рівень освіти, — держава дба ла про школи, де навчались не тільки хлопці, але й дівчата. Широко розквітла література, перекладна й оригінальна, з її літописами, повістями, славетним ’’Слово о полку Ігоревім”, збірниками. Під час татарського лихоліття (друга половина XIII і XIV ст.) згинуло безповоротно багато прекрас них будівель-архітектурних пам’яток, пам’яток ма- лярств, літературні твори, бібліотеки. Докінчували руйнувати в XIX і XX ст. москалі, а в наших часах уже й на західній території України. А щодо літератури, то стали присвоювати собі всі наші твори включно зі ’’Словом о полку Ігоревім”. Присвоїли собі назву Русь-Росія ’’Рашша”. Внаслідок історичних подій, са ме через втрату імени Русь, ми прийняли назву Укра їна, хоча це також наша стара назва, яка з початку XII ст. відносилась тільки Правобережжя, а за ко зацьких часів поширилась майже на всю територію, крім Закарпаття до 1938 p., де правда, що й тепер русини уживають старовинну назву — Русь. У 1000-ліття християнства в нас, українців, ба гато завдань. В першу чергу ми мусимо знати нашу багатющу культурну спадщину, що її створили наші предки. Відомо, щоб нарід існував — мусить знати своє минуле, свій корінь! Нам треба скріпити віру в наші сили, зміцнити любов у родинах, єдність в організаціях. Тоді тільки з благословлення Господа знайдемо сили в боротьбі за відновлення і утвер дження самостійної Української держави. ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ/СЕРПЕНЬ 1986 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
