Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
шпигунської служби на два боки, підтверджує, що автор в останніх повістях змальовує радше висту- дійовані персонажі, ніж узяті з обсервації, чи життя, як це було в його ранніх, перших хроніках. Постать Віри Ясної, її кар’єра, гнучкість, компроміс пере кликаються з такою гнучкістю, компромісом і кар’єрою братів Морозів, як раніше М а р ія ” — звели чування праці жінки — творила аналогію до Волині. Віра, як і Марія навертається, і в кінці роману ми бачимо повну метаморфозу цієї одчайдушної шукачки земних благ у віддану і повну любови жінку: ’’Всі дні і всі години виповнені тобою. Але ти будь на своєму місці. Як ти сказав: до останнього. Так і треба”.12 Друга постать, Шприндзя Зільбер, подібна до Віри. Її єдиним бажанням є жити і то жити розкішно. Вона всякими способами старається спонукати Балабу до втечі за кордон. Вона і батькам своїм дозволяє відійти до ґетта, щоб вижити: ”... я хочу жити. Я маю на це право, бо я для того народилась. І свого життя я не віддам дешево”.13 Самчук схопив влучно інстинкт самозбереження цієї молоденької жидівочки, хоч широко розвинений мотив жидівської проблеми в першій частині, випав зовсім у другій. Жінка Якова Балаби, Маруся, змальована з далекої перспективи. Автор згадує тільки, що ”її сильна, здорова, наповнена барвою і запахами істо та горіла завжди тріпотливою силою чуття”, і описує її трагічну смерть. Найцікавіша — ґалерія жіночих агресивних самиць у романі Н а т в е р д ій землі. На перше місце належить поставити кокетливу Лену Ґлідерс-худож- ницю і коханку головного героя. Її так змальовує автор. Така мимолетна з’ява... Унікально вражаюча і безкомпромісово гарна. І закоштовна, щоб зватись жінкою, це просто квітка-самоцвітка, не Мадонна і не господиня, а вияв мистецтва, брильянтовий перстень на пальці уяви.14 Цю прекрасну зовнішність доповнює емоційна его їстична й екзальтована вдача. Вона стає мрією про тагоніста, що старається здобути для неї багатство. Друга жіноча постать — Катруся, Данилова дружина, якої лагідність, працьовитість і вміння гос подарювати здобувають пошану і довір’я героя повісти, що з нею вкінці одружується, бо ”з її вели ким почуттям порядку, побутової стрункости і чистоти”,15 вона була добрим матеріялом на жінку, хазяйку й матір. Третя жіноча постать, Марта, заміжня вже жінка, також старається здобути майбутнього мільйонера, що їй при такій конкуренції, очевидно, не вдається. Автор дотепно характеризує такий тип самиць; У природі явищ не існує більш досконалого поєднання хижацтва, естетики і насолоди, як в одному примірникові вродливої жінки, коли вона виконує свою місію ліквідації парубоц тва...16 Зовсім новою в творчості Самчука є постать стар шої, розумної і доброї вдови пані Самерсет: ... здавалося — її могли використовувати всі, кому тільки заманеться, вона ціле своє життя щось комусь давала і ніколи від нікого нічого не вимагала.17 Доводиться визнати, що старший віком пись менник змінив трохи свій погляд на жінок, бо Віра, примушена життям, шукає розради, а навіть закоху ється у свого добродія та старається своєю вдячною і щирою любов’ю винагородити його. Після перегляду видатніших жіночих постатей у творах Самчука, можна ствердити, що вони не мають ніякого духового контакту з головними геро ями повістей, не є їхнім надхненням, лише хви левим забуттям, еротичним епізодом, якому герої- мужчини приділяють мало уваги. Тому можна сказати, що Улас Самчук деградував жінку до біоло гічної функції, позбавляючи інспірації і ролі друга-повірника, (за винятком жінок у В о л и ні), тієї ролі, яку жінка, звичайно, в українському житті повсякчас відігравала. Крім того герої і героїні останніх повістей Самчу ка не вірять ані в подружню любов, ані у вірність, а радше шукають принагідних виявів свого буйного еротизму поза подружжям. Винятковим персонажем під цим оглядом є перший чоловік Марії, Гнат, що дійсно любить, а навіть обожає свою жінку, але він каліка. На розвід і друге одруження Марії реаґує спершу помстою, під палює їм хату, а згодом стрижеться в ченці. Він усе своє життя слідкує за Марією і в тяжких для неї обставинах старається їй допомагати. В останні хви лини її життя — він біля неї. Тепер вона для нього — символ української матері-страдниці. ’’Цілую руки матері. Цілую святість велику. Цілую працю”.1d Трагізм Марії і її рідні доводить до відчаю, до захитання його глибокої віри, до хули і відречення Бога. 1. Волинь І, ст. 155. 2. Там же, ст. 239-240. 3. Там же, ст. 195. 4. Морозів хутір, ст. 484-485. 5. Лист від Уласа Самчука, 29 жовтня 1983. Торонто. 6. Темнота, ст. 406. 7. Там же, ст. 410. 8. Там же, ст. 442. 9. Морозів хутір, ст. 567. 10. Темнота, ст. 57. 11. ОСТ III, Втеча від себе, ст. 282. 12. Чого не гоїть огонь, ст. 250. 13. Там же, ст. 60. 14. На твердій землі, ст. 76. 15. Там же, ст. 29. 16. Там же, ст. 267. 17. Там же. ст. 244. 18. Марія, ст. 274. ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛИПЕНЬ/СЕРПЕНЬ 1986 11
Page load link
Go to Top