Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Із східньоукраїньских писанок найкращі, ма буть, є писанки з околиць Воронежу, їх можна порів няти з гуцульськими. З великого багатства взорів і мотивів можна вибрати декілька, що були поширені по всій Україні. Такими є "поперечна” і "сторчова” рожа, ’’сорок клинців”, "шість рож”, ’’вітрячки” "сосонка”, "грабельки" і ’’баранячі роги” чи ’’кучері”, "безконечник” тощо. Про писанкові узори-мотиви, можна сказати, що з них, як із букв слова, комбі нуються риси різних мотивів. Так, наприклад, із "сосонок”, ’’заячих вух”, ’’віконців”, ’’листочків”, "драбинок”, "пацьорочків" мозолисті руки наших селянок викомбіновували малі архитвори на такім крихкім матеріялі, як шкаралупа яйця! Гуцульщина мала найбільш не лише взорів, але й переказів і легенд про "писанки”. Ось декілька з них: ’’Перші писанки писала Мати Божа. Як Ісусбув маленький, то любив гратися писанками. Мати Божа писала писан ки йому золотою кисткою. Як Христа взяли на муки, Мати Божа писала їх поночі, але писанки виходили дуже гарні, бо Мати Божа, пишучи їх, плакала, сльози її котились з очей і де слізка на писанку кап нула, там зробилася цяточка, тому то і досі на писан ках мистці ставлять цяточки”. подаю декілька взірців українських Нижче писанок: Українські писанки: 1. "Косиці" (Покуття), 2. "Дубовий лист" (Поділля), 3. "Сакви" (Харківщина), 4. "Квітка" (Чер нігівщина), 5. "Квітчастий хрест" і 6. "Повна р о ж а " (Во- роніжчина), 7. "Берегівський хрест" і в. "Коники" (Гуцуль- щина). 9 і 10 без назв (Полісся), 11 і 12 без назв (Холмщина), 13. "40 клинців”, 14. "Сторчова р о ж а ”, 15 ”6 руж ", 16. "Віт рячки" (ці чотири останні писанки відомі по всій Україні). Друга леґенда інакше пояснює з’явлення писанок — ’’Коли жиди розп’яли Христа, то кров з Його ран стікала на камінці під хрестом і з кожного камінчика поставала крашанка червоного кольору, а від сліз Матері Божої, що стояла біля розп’ятого Христа, що капали на камінчики, з’являлись ’’писанки”. Існує ще звичай, що шкаралуп з крашанок чи писанок свячених не вільно викидати кудинебудь, а лише в проточну воду або вогонь. Звичайно свячені шкаралупини з крашанок та писанок вкидали до річки, щоб вони пливли до ’’Рахманів” і там повідом ляли їх, що вже прийшло свято Воскресіння Христо вого. Рахмани жили в бусурманськім краю, в неволі, не знали, коли й відбуваються Великодні Свята. Вони їх святкували лише тоді, коли уздріли на воді шкаралупини наших крашанок і писанок.Тому й поне ділок після Фоминої Неділі називали "Рахманів- ським Великоднем”... Сама ж назва "Рахмани” нале жала, мабуть, тим християнам з України, що перебу вали у турецькій неволі і справді не могли знати коли і яке свято відбувається на рідній землі. По-араб- ськи ж слово ’’рахмані” означає ’’блаженні”. Під кінець XIX і в початках XX століть звичай писати писанки в Україні став занепадати, але післе "НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1982 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
