Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС! З ПРАЗНИКОМ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО ВІТАЄМО ТА БАЖАЄМО ВЕСЕЛИХ СВЯТ ПОЧЕСНІЙ ГОЛОВІ СУА І ГОЛОВІ СФУЖО ЛІДІЇ БУРАЧИНСЬКІЙ, ПОЧЕСНИМ ЧЛЕНКАМ СУА, УПРАВАМ ОКРУГ І ВІДДІЛІВ СУА, ЧЛЕНКАМ І ВІЛЬНИМ ЧЛЕНКАМ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ, ЗЕМЛЯКАМ В УКРАЇНІ У ТЮРМАХ І НА ЗАСЛАННІ, ЗЕМЛЯКАМ У ВІЛЬНОМУ СВІТІ ГОЛОВНА УПРАВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ З нагоди Рокового Празника Великодня бажаємо Веселих Свят проводові СУА, членкам Редакційної Колегії, співробітникам, дописувачам, пресовим референткам Округ і Відділів, читачам, передплатникам та прихильникам, українському громадянству, зокрема зорганізованому і незорганізованому жіноцтву Христос Воскрес! Редакція і Адміністрація ’’Нашого Життя” ПРО ПАМ’ЯТЬ ЗЛУ І ДОБРУ Людська пам’ять буває різна. Вона не у кожного однаково закарбовує минуле, а головно добрі чи злі вчинки людей у відношенні до нас. Інколи пам’ять з бігом часу змінює пережите. Те, що колись видава лося важливим, зчасом у світлі наступних подій стає дрібним. То знову вона заховує чітко подію, але змінює її забарвлення. Зі зміною світовідчування людини, з її душевним ростом чи упадком, оцінка пережитого змінюється. Буває, що якась подія у дитинстві, відношення когось з близьких лишає неза- тертий слід у пам’яті, отже і в душі дитини. Цей слід підсвідомо діє на дорослу вже людину, на її від ношення до інших людей. Є люди, які пам’ятають довго і чітко те, що вони комусь іншому вчинили доброго, а теж те, що їм злого хтось вдіяв чи сказав. І навпаки не пригадують собі того, що вони комусь завдячують, ані того, що колись вони іншим злого чи неприємного вдіяли. Сама тільки пам’ять про зло, яке нас зустріло не мала б сама собою значення, якщо вона не спонукує до дії, не впливає на наше відношення до інших людей. Не знати хто щасливіший чи ті, що весь час ’’пе режовують” зло, якого дізнали чи ті, що забувають про нього, а якщо й ні, то не дають пам’яті про зло, затроювати їх душі й мислі. Ці міркування, до деякої міри, хоч з трохи інши ми висновками можна застосувати до пам’яті сус- пільности чи народу. Різниця хіба в тому, що з історії не можна і не треба вимазувати пам’яті про те, що злого нарід дізнав від своїх ворогів. Але ця пам’ять не може впливати на наші вчинки без контролі розуму, без того, що ми називаємо ’’рація стану”. Бо думка і бажання тільки самої пімсти не сміє заслонити нашої головної і основної цілі — волі нашої батьківщини. Наприклад, ми не забули, а історія кров’ю записала вчинки поляків супроти нас. Але конечність проти ставитися спільному відвічному ворогові — Москві вказує нам спільний шлях. В прямому інтересі ворогів розбити спільну лаву й тому вони стараються пригадувати нам дізнані кривди від поляків, (а полякам диктують шукати кривд, яких вони дізнали). Про кривди записано в нашій історичній пам’яті, але політична ситуація, географічне положення диктують не пімсту, а спільну дію. Як сказав письменник Й. Лободовський ’’можемо битися але на руїнах російської імперії”. Наше неприхильне наставлення до жидів особливо підігріте їхнім впертим оскаржуванням українців, будьто би вони співдіяли у жидівському голокоусті. Замість наших протестів (переважно ограничених до нашої преси), треба б протиставити свідчення про голокоуст супроти нашого народу. Вже скоро буде річниця голоду 1933 р. і на це треба б звернути увагу, а головне збирати матеріяли про той голод як і про інші подібні кривди. Коли жиди, які приїжджають з СРСР привозять у цю країну не тільки російську чи польську мови, але й культури, ми обурені. Але, коли з’являються жиди з України і привозять нашу мову і культуру, ми їх не дуже охоче приймаємо. А може, вони могли б співпрацювати з нами над тим, щоб збурити міт про те, що все зло яке зустріло жидів походить від українців. А є між ними й такі, які стверджують, що українці помагали жидам окриватися перед німцями тощо, і тут наша співдія не в користь Москві. Історія не повинна вимазувати дізнаних кривд, але пам’ять про них не повинна закривати перед нами конечности співдії з іншими, милими чи не милими нашому серцю. у п ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1982 1
Page load link
Go to Top