Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Степан Ґела АНГЛІЙСЬКА КОРОЛЕВА ЄЛИСАВЕТА II нащадок князя ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА Докінчення Убитий англійський король Гарольд II мав трьох синів і дві доньки. Вони жили з матір’ю й сестрою короля ще три роки в південній Англії. В тому часі сини надеремно старалися відвоювати батьківський престол. Вкінці мусіли 1069 року втікати до Ірляндії. Англійським дослідникам не вдалося відшукати їх нащадків. Усі чотири жінки теж утекли з Англії на європейський суходіл. Мати й сестра короля та старша дочка жили в північній Франції і Бельгії, а молодша дочка Ґита (1057-?) переїхала на двір свого дядька, данського короля Свейна II. Він, щоб у постійних війнах з'єднати собі далеку, але могутню Русь-Україну, одружив Ґиту з князем Володимиром Мономахом. Англійські історики цілком правильно доводять що Ґиту посватала з Володимиром Мономахом королева Єлисавета Ярославна, сестра батька Мономаха, київського князя Всеволода Ярославича (10301093), тобто Мономахова тітка. Так отже київська княжна, пізніше королева Данії Єлисавета Ярославна, посватала свого племінника руського князя Володимира Мономаха з англійською принцесою Ґитою, донькою короля Гарольда II, у війні з яким був убитий перший чоловік Єлисавети, Норвегії Гаральд III Сміливий! Тим пов’язала вона династично Рюриковичів з родом англійських королів. Та доля не судила Гарольдові II англійському радіти подружжям доньки Ґити з руським князем, який після Володимира Великого і Ярослава Мудрого був наймогутнішим володарем Східньої Европи. 4. У КИЄВІ НА ВЕЛИКОКНЯЖОМУ ДВОРІ Як уже знаємо, усі чотири претенденти до англійського королівського престола були спорід нені з Рюриковичами, точніше з князем Ярославом Мудрим. Найбільш романтичне було одруження норвезького короля Гаральда III Сміливого з Єлисаветою Ярославною, яку норвезьці називали королева Елісіф. Він, будучи норвезьким принцом, мусів тікати з Норвегії, по смерті короля Оляфа II Святого, убитого 1030 р. в династичній боротьбі за королівський престол, та з горсткою вікінґів-варягів знайшов захит на далекій Русі-Україні, в золотове рхому Києві, на дворі князя Ярослава Мудрого. Князь гостинно прийняв нових утікачів (Оляф теж жив два роки на вигнанні в Ярослава), а Гаральд, пере буваючи довше на княжому дворі, закохався у вродливій княжні Єлисаветі. Одначе, як утікач, без батьківщини, подався до Царгороду. Упродовж десяти років на службі в імператора вславився не звичайною хоробрістю. У славі й багатстві по вернувся до Києві і 1044 року одружився з княжною. По двох роках норвежці запросили його на королівський престол, і він був коронований як король Норвегії Гаральд II Сміливий-Гардрада. У скандінавських саґах-народніх піснях збереглася пісня на честь Єлисавети Ярославии, що її склав Гаральд III. Кожна її строфа, а є їх шістнадцять, кінчиться: ” але руська дівчина (тобто княжна — С. Ґ.) в золотій гривні нехтує мною” У війні за англійський престол 1066 р. Гаральд III був убитий, а королева-вдова з доньками, які були теж у поході на Англію, повернулася до Норвегії і 1067 р. одружилася зі Свейном II. Для добра рідної батьківщини Руси-України та для прибраної — Данії, Єлисавета посватала свого племінника, князя Воло димира Мономаха з племінницею Свейна II Ґитою. Данські історики подають, що королева Єлисавета померла 1076 року. Могутня Русь була пристановишем не лише нор везьких утікачів. У хроніках записано, що по смерті угорського короля Стефана І Святого 1038 р, його свояки, три брати — Андрій, Левента й Беля, у вирі боротьби за угорський престол, теж утекли до Києва, до Ярослава Мудрого, де жили п’ятнадцять років (1031-1046). Тут Андрій одружився з другою донькою Ярослава Анастазією і небавом був теж покликаний на угорський престол як король Угорщини Андрій І. Королева Анастазія, яку угорці називали Аґмунда, також пам’ятала про свій рід. Під час володіння Андрія І і Анастазії на Угорщині від жив у церкві східній обряд, який був переслідуаний. Високі державні становища на королівськім дворі займали земляки королеви з Руси і запанувала руська мова. Найбільше відомостей маємо про третю доньку Ярослава Мудрого, Анну, королеву Франції, яку французи називали королева Аґнеса. Французький король Генріх І весною 1048 або 1049 року вислав до Ярослава Мудрого велике посол ьство-сватів., у якому були навіть два чи може й три єпископи. Князь погодився на подружжя Анни з Генріхом і не забаром вона виїхала з великим почтом та з ще більшим приданим-віном до Франції, де в місті Реймс ждав на княжну король. У роках 1049-1051 в катедрі в Реймсі відбулося королівське вінчання і коронація Анни на королеву Франції. Нова королева брала дуже активну участь у державних справах так
Page load link
Go to Top