Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
УСМІХНИСЬ Синок, що в його присутності батьки обговорювали інтерв’ю в ’’Нашому Житті” із д-р Лярисою Біланюк: "Мамо, чи та пані-радіолог вміє направляти радія?” Деяким нашим туристам потрібно трьох тижнів часу на закупи в Америці, щоб наступні три тижні провести на закупах в Европі. Легше встоятись спокусі, коли знаєш, що нагода ще раз повториться. * * * — Чи ти знаєш чоловіка пані д-р Л ю д м ил и Біланю к? — Цього математика, ф ізика і д о кто р а нукл еарної ф ізики? — Так, знаю , а чи ти знаєш, яке його найновіш е велике досягнення? — ???? — Він сам остійно влаштував знаменитий буф ет на конф е ре нц ію укр а їн сь ки х інженерів! Зої Когут Ти думаєш:... "Я к жаль, що лиш ліси перед зим ою вм ію ть ще го р іти " Не знаєш ти ще інш ої краси, що п ід с и ви зн о ю у серці скрита. Не знаєш, що й в зимі палахкотить пожеж а в серці, що літами скуте. Дай Боже, щоб в о д н у п р екра сну мить і ти пізнала це горіння люте. Я знаю, що й серед о сін н іх сліз ти д о л ю свою ще напевно зловиш Не пр оковтнув її гантерський ліс, І ще далеко вечір твій зимовий. Наталя Лівицька Холодна 1974 Докінчення: Українка — професором, з ст. 15 зумовлені перебуванням мого мужа на закордонних університетах, у ролі професора-гостя. Він викладав і переводив досліди в Арґентіні, Бразілії, Перу, Індії, Німеччині, Франції... В Німеччині я працювала науко во. Темпо праці поза Америкою не є таке шалене, і я мала більше часу для родини” — ”Чи хочете сказати щось про Ваші враження з поїздки цілою родиною автом по Україні?” — "Літом 1972 р. ми усі шестеро — діти, мої бать ки і ми з мужем відбули одномісячну прогульку на шим автом з Франції на Україну. В Україні ми були в Ужгороді, Стрию, Львові, Рівному, Житомирі, Києві, Каневі, Вінниці, Чернівцях... Поверталися через Румунію, Югославію, Італію, з довшою зупинкою у Венеції, Флоренції, Вероні, Пізі По дорозі ми часто ночували під шатром. Ця подорож була для нас не лиш незвичайно цікава, але й виховна” — ”Що тепер читаєте, чим захоплюєтеся?” — ”До праці доїжджаю підміським поїздом. У поїзді звичайно читаю. За останніх кілька місяців я з цікавістю прочитала дві повісті японського письмен ника Кавабата та "Бляшаний барабан” німецького письменника Ґюнтера Ґраса. Цими днями із захопленням читаю книжку "Земля людей” фран цузького письменника Антуана де Сен-Екзюпері”. — "Яке Ваше улюблене "габбі”?” — "Мої два"коники"— це їзда на ковзанах і їзда на лещатах. Ще дитиною я любила ковзани, але аж тепер взялась за них серйозніше, бо вже відбула дві серії курсів їзди на них. На жаль, маю так мало, часу для цього мого улюбленого спорту!” — "Що приносить Вам відпочинок?" — ’’Відпочиваю найкраще при звуках доброї музики. Вакації залюбки проводжу з родиною над скелястими берегами штату Мейн, при гримучому шумі морських хвиль" — "Яка Ваша філософія життя?" — "Важко мені охопити мою життєву філософію словами. Для людського роду — взаємна добро зичливість та духові й інтелектуальні надбання. Вважаю, що духова й емоційна стабільність одиниць має свої корені в етнічній ідентичності, тому як українка ціню все українське” Дякуємо Лярисі Біланюк за її цікаві відповіді, за час, що його вона, як знаємо, воліла б присвятити відпружливій розмові про театр, про музику, про літературу. Знаємо ж бо Лярису не лиш як серйоз ного професіоналіста, але теж як людину широких культурних зацікавлень, як жінку великого особис того чару, живого темпераменту, веселої вдачі, з деяким нахилом до романтики. Крім цього, Ляриса — людина скромна. "Навіщо писати про мене?” — уперто відмовлялася від інтерв’ю. Не легко було переконати її про те, що нашій громаді потрібно знати про українських людей на високих ста новищах, на відповідальних постах. Пригадую, нам довелося бути разом в одному американському товаристві, де для гостей були заздалегідь приготовлені карточки з прізвищами. На картці Лярисиного мужа стояло: "Dr. Bilaniuk” а на Ляриси- ній тільки "Mrs. Bilaniuk". Я з цього приводу пожартувала: треба мовляв, виправити карточки, але Ляриса сказала зовсім серйозно: "Чому ж? Адже ж я і справді є Mrs. Bilaniuk!” — Інші люди на її місці вже давно вживали б подвійного титулу "професор доктор” — але ім’я Ляриси Біланюк ви часто зустрінете зовсім без жод ного титулу. Це не є фальшива скромність, що напрошується на компліменти. Це скромність людини, що не потребує компенсувати почуття меншевартости надмірною титуломанією. Марта Тарнавська Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
