Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
А хто з нас не пам’ятає картини Киянченка, чотирьох портретів гетьманів? Один Матейка, а три Боровиковського. Ці портрети якось врятовані в Києві від злочинної руки — найшли собі місце в Музеї у Бавнд Бруку. А хто ж забуде ті чудові рушники з павами, голубочками від яких не можна було ока відірвати. Нагадувався уривок вірша Оксани Лятуринської: ”Ти не забудь, ввійшовши, вмитись! Вода очисна в коновках. Візьми рушник отой розшитий, де взором півник-сонцептах...” А врешті хто з нас зможе забути привітну госпо диню, яка не раз сповнена ентузіязму наказувала: "Сідай!” О, то ми вже знали, що побачимо щось незвичайного! Охання і ахання не було кінця, а пані Луцька з радістю в очах обсервувала наші погляди, повні подиву для мистецтва і майстерности. А часом * нас насварила. Не дай Боже, було видно десь нитку, якою починалося вишивати. А про вузол вже й мови не було!... Не боялася признатися до своїх помилок, і за те виростала в наших очах. Одного разу казала мені випороти синій колір з готової вже вишивки, і замінити його зеленим, мотивуючи тим, що україн ська вишивка не має в такій комбінації синього кольору. За якийсь час просила принести цю вишивку знов, перепросила, казала зелений колір випороти і дати синій. "Я про вишивки Закарпаття мало знаю, і помилилася” — додала. Іншим разом ми мучилися підбираючи барви до підризникового взору. ’’Шукаю, пробую, студіюю, але відчуваю, що мені бракує природнього відчуття для підбору барв цих вишивок” — сказала тоді невдоволена зі себе. Не раз голосно роздумувала над тим, як даний взір розвивався, що було в ньому основне, а що з часом додавалося. Попав мені в руки нарис Оксани Іваненко "Вишита сорочка” Так, наче слова Люби Луцької повторено. Звичайна собі виш ита червоною і чо рною заполоччю чоловіча сорочка. Вишивана вона хре стиком — це кр о п ітка робота, хрестик д о хрестика, щ ільненько, охайненько, рахую чи за візерунком , і виходячи як намальовані чи д р іб н і троян д очки, чи я кіс ь інші, коли й химерні, квіти, яки х насправді й нема, а тіл ь ки в уяві пр ивиділись — ласкаві, веселі, з видовженими вусиками, кучерявими пелю сткам и, одна за о д н о ю біжать, немов та н о к повели, або навпаки, одна проти о д н о ї л ичко м повернулись і пиш аються чи розмовляють. І яка ж то ж ін ка вперше отак вишивати почала, перший візер уно к поклала? Потім уж е ко ж н а вишивальниця від себе додавала чи листочок, чи п у п ’янок, чи пр осто якесь кружальце, щоб веселіше було, д ілил ась з подругами, навчала д очо к, щоб і самі на ш ир оких рукавах вишивали братам своїм та майбутнім нареченим. С кіл ьки ж у ці хре стики вкладено і мрій, і любові, і суму!. Справді, багато мрій і любови вложила пані Люба до вишивання. Хоч сама хвора, не від мовлялася поїхати навіть до Рочестеру, щоб дати там курс вишивання. Крім 50 торонтонських виши вальниць мала ще таких із Гамільтону і Сент Кетринс. Проектувала скатерті до церкви св. Софії в Римі та св. Николая у Торонті., тощо. Коли пізніше переїхала до пансіону ім. Івана Франка, то й там дале веде курси вишивання. Вишила біля 20 таблиць- взорів для музею, які тепер творять "Мандрівну виставу СФУЖО” На прохання з України виготовляє і передає 12 підризникових взорів. Там бо їх немає, у війні загубилися. У пансіоні організує музей-виставку вишивок, які можна досі там оглядати. Збирає старі вишивки, як і направляє. Пригадує давно забуте малювання і починає знову вчитися у маляра Маґденка. Її картини квітів прикрашують пансіон, а в архіві є вдалий шкіц її дружини з 1941 р. Повертається до музики: акомпаніює скрипалям-мешканцям дому, бере участь у концертах. Малює ляльки на базар, помагає влаштовувати виставки і вишиває, вишиває... Її розвага — пасьянси. Любила розкладати їх завжди віденськими картами "П’ятніка” Навіть інколи ворожила. З гумором... завжди тільки у п’ятницю. А як не згадати качечок, що привикли їсти з її рук у парку біля пансіону. І квіти, які її ніжна, любляча рука підливала, підрізала, плекала. Плід її праці — гурт вишивальниць. На першій лекції ми мусіли обіцяти пані Луцькій, що ще когось навчимо вишивати, що вишивка не стане мертвою прикрасою нашої хати. І ми дотримуємося слова. Вишивка Люби Луцької завойовує серця тих, хто дорожить народнім мистецтвом, зроджує любов тих хто нею цікавиться, пишається на виставках, виграє нагороди. А учениці хоч згадують її з болем, але горді, що були її ученицями, що пізнали без посередньо від неї чар і мистецтво вишивки. ДАРИ ДЛЯ МУЗЕЙНОЇ ЗБІРКИ СУА Членки 64 Відділу СУА в Нью-Йорку зложили наступні експонати до Музею СУА: Мирослава Вовкодав — килим, Володимира Івануса — килим і вишивка, Олена Качала — колекція знімків, Христина Навроцька — крайка і вишивка, Анна Ники- форяк — вишивки і знімки, Марія Ржепецька — тканий волинський рушник, Іванна Рожанковська — два рукави від жіночої сорочки і одна буковинська сорочка, Ярослава Рубель — килим Через 64 Відділ СУА здекпярувала п. Лідія Трешневська — доріжку з 1903 року. Марія Даниш Пресова референтка Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
