Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ялинка у мишок Д. Лагода Уліті мишки жили весело. Вони мали під кущем затишну нірку, а в садочку досить їжі. І місця було багато, де мишенятам гратися. Та прийшла осінь із дощами, по тім сніг укрив землю: холодно ста ло і їжу нелегко знайти під снігом. Тоді тато Мишук сказав: -— Перенесемося до людей у хату, там тепло і їжі буде нам досить. — Гаразд! -— відповіла Миш- ка-мама і дітям сказала. - - Знайте, мої діти, ти Мишко, і ти Мариш- ко, що наш тато завжди вміє ро зумно зарадити. Тож збираймося. Зібралися. Уночі перебралися в хату до людей: в коридорі за скринькою знайшли шпарку в під лозі. Вдень ховалися під підло гою, а вночі сміливо бігали по ко ридорі, заглядаючи в кухню і зна ходили собі їжу. Хоч не так було їм весело, як у садочку, проте, вони й тут не нудилися. І друзів мали: папужки в клітці попереджа ли мишок, коли в коридор ішов великий ситий кіт. А якщо Марин- ка забувала папужкам насипати зерняток, тоді мишки залазили в шафу, брали по зернятку і несли папужкам. Одного вечора мама-Мишка по вела носиком вліво, вправо, вго ру: — Ой, щось пахне так при ємно, як літом у садочку! Всі миш ки вибігли в коридор і побачили ялинку. Вони спитали: — Чого це деревце в хаті? — А ви не знаєте? То для .Ма- ринки та Михайлика, заторохтіли папужки. — Це ж тепер Різдво, деревце поставлять у світлицю, прикрасять і покладуть під нього подарунки дітям. Ще й колядок співатимуть. —- Мамо, тату, а чого в нас я- линки нема? запищали мишенята. — Нема. У мишок ялинки не буває, невесело сказала Мишка- мама. •— А чого ви не прикрасите хоч маленьку гілочку, нехай радіють ваші мишенята, обізвалися папуж ки. -— А й справді! Відгризи, тату, гілочку від деревця, затягнемо її за скриньку і чимось прикрасимо. Таке придумала мама-Мишка. Так і зробили. Понавішували на гілочку кругленьких кульок із срібного паперу, кольорових пла- стикових стьожечок, два горіш ки, два огарочки свічечок. Тільки засвітити свічечок не вміли. Але й так була у них гарна ялиноч ка. Увечорі мишки чули із світлиці музику і співи, то й вони під музи ку танцювали навкруги своєї яли ночки. Раділи, веселилися мишки 3. П. Минули Різдвяні Свята і мама сказала Марті: -—- Час уже скинути прикраси з ялинки, та викинути її надвір, щоб забрали смітярі. Марта вилізла на крісло, та уваж но складала прикраси в коробки. — Ялинка тепер виглядає так сум но, бідно -— подумала. — Мамо, не викидаймо ялинки на смітник! Вона була така гарна, ми всі так тішилися нею. — Але ж мусимо її забрати геть з хати. Вже гілочки обсипаються, відповіла мама. Та коли прийшов зі школи Мар- ти брат Михайлик, то подав добру думку, що зробити з ялинкою. — Коло нашої школи є лісок і поле. Учитель казав нам приносити я- линки, та зробити з них немов паркан. Тоді пташки та малі зві рята зможуть схоронитися там у час холоду і бурі. В суботу діти витягнули з га ражу червоного візочка і повезли ялинку. До школи було досить да леко. Михайлик тягнув візка, Мар та притримувала ялинку. По доро- і папужки не спали, раділи разом із мишками. Аж ось чують: люди йдуть у ко ридор. Може й кіт прийде? Втекли мишки швиденько через шпарку під підлогу. А діти побачили за скринькою прикрашену гілочку: —- О, що це? Ніби мала ялинка. Хто це таке зробив? Може папуж ки? Ні, папушки заперті в кліт ці. Мабуть це мишки зробили сво їм малим сіреньким мишеняткам. Не будемо їх лякати, сказали Ма- ринка і Михайлик. Вони ще принесли шматочків торта і солодкої шоколядки. По клали все на блискучу білу вату- сніг. А самі пішли спати і кота в кухні зачинили. А мишки всю ніч танцювали на вкруг ялиночки, ласували солод ким і дякували добрим дітям. зі на них дивилися люди, але ді тям це не шкодило. Коло школи були вже інші уч ні, що попривозили свої ялинки. Учитель показував де їх складати, щоб зробити захист для пташок. Марта і Михайлик положили свою ялинку поруч з іншими і почали вертатися додому. По дорозі вони тішилися, що їх ялинка не пішла на смітник, а повернулася до го роду. Там вона допоможе пташкам і малим звірятам перебути холодну зиму. БІЛОЧКА І БУРУНДУК Білий носик, білі вуха, і весела ця ласуха!! Погукала з-за горбка: — Бурундуче! Ках-ках-ках! — Добрий ранок! Дук-дук-дук! Вііяповіїв їй бурундук. Г. Чорно бицька Ялинка повернулася до лісу ЗО НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1969 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top