Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Наше інтерв'ю У розмові з представницею молоді Перед нашою організацією ви никають щораз нові завдання, що ми їх повинні вчасно розв’язати. Хочу підкреслити слово вчасно, бо на жаль, це риса невластива нашо му суспільству. Ми, жінки, які є призвичаєні до послідовного пля- нування на майбутнє, обдаровані природою інтуїтивним відчуттям — справу нашого наймолодшого членства повинні зустріти, як до датковий виклик росту і розбудови нашої організації. Недалеке май бутнє принесе нам різнородні про блеми — тож будьмо приготовані на певні зміни чи компроміси. Це головно відноситься до старших членок СУА, яким буде набагато трудніше погодитися з думкою, що хтось із молодших має інші і- деї або чому вони творять окремі Відділи, а не входять у вже існу ючі. Відвідуючи центри скупчення Відділів СУА або поодинокі Відді ли в розмовах із молодими жінка ми (нерідко дочками Союзянок) — зустрічаємося з різнородними питаннями. Вони хотіли б увійти в нашу організацію, але... яка є передбачена програма для молод ших жінок, а яка для англомовних Відділів? Наскільки вони будуть контрольовані Окружною Радою? На загал вони хотіли б мати якнай більше волі, не бажають контролі і найголовніше, на мою думку, бо яться, щоб старші не накидали їм своїх впливів, поглядів ітд. Тут криється одна загальна риса для майже всіх жінок того віку. Де ж шукати розв’язки на їхні питання? Як заспокоїти і переко нати їх, що їхні побоювання зай ві? Для приємного і корисного взаємовідношення між людьми не знайдемо хемічної формули. Для цього треба використати свої при родні здібності, такт, інтелект та гуманність. Зрештою годі застановлятися над теоретичними справами. За вданням мого допису є •— запізна ти наше членство з одним із най молодших Відділів СУА — 98 Від ділом у Філядельфії, а головно з тимчасовою її головою п-ні Іри ною Мельник-Юрчак. Цікаво, що ядро цього Відділу творять пані, які самі зголосилися до Централі і висловили бажання належати до СУА. Між ними немає ніоднієї „Союзянки зі стажем11, але деякий організаційний досвід мають вони з молодечих організацій, Пласту чи Студентських Громад. Підкрес люю також (на їх бажання), що їх голова вибрана тимчасово. Коли вони вибирали Управу, бракувало 6 членок, а вони хотіли, щоб усі мали можливість взяти участь у виборах. Будемо спостерігати роз виток цього Відділу, як зразок спроможности нашого майбутньо го членства. Пані Ірина народилася у Львові. Маленькою дівчинкою переїхала до Філядельфії, закінчила Гелеген Гайскул, а потім мистецьку школу Stella E lkins T yler of Tem ple U niversity та торговельну школу Leviton B usiness School. Працю вала впродовж двох років в обез- печеневій компані. Змалечку за любки вчилася танцювати, між ін шим у нашої пріма-баллеріни Ва лентини Переяславець. Була уче ницею Укр. Мистецької Студії у Філядельфії, також цікавиться му зикою. Була членом ТУСМ-у і IV. Пластового Куреня Юначок. Тепер пані Ірина має свою влас ну родину та виховує 11-місячно го синка. Свій вільний час хотіла б присвятити громадській праці. Во на належить до кількох ініціято- рок 98 Відділу СУА. — Що було спонукою вашого вступу до СУА, пані Ірино? — Однією з багатьох причин було почуття відповідальности за національне виховання своєї ди тини. Мої батьки віціпили в мене змалечку любов до Батьківщини, якої я взагалі не пам’ятаю. Здаєть ся мені, що я одначе могла б зма лювати її красу в найбільш яскра вих кольорах — вона вся живе в моїй уяві. Щоб це все передати дитині, — я ще мушу сама багато навчитися. Властиво це легше зро бити в гурті моїх ровесниць, які мають подібні проблеми і шукають розв’язки для них. Головним по штовхом для нас був Вечір, вла штований 90 Відділом СУА десь у травні 1968 р. Доповідачем був психолог д-р Богдан Цимбалістий, що порушував надзвичайно цікаві й актуальні проблеми виховання у- країнської молоді підо впливом двох культур. Ми зрозуміли, що у зжитому гурті ми зможемо багато краще працювати. — Чи ви зустріли жінку-грома- дянку, слідами якої хотіли б ви йти? Тут очі пані Ірини справді заі скрилися. — Так! І неодну! З ран нього дитинства пригадую собі п-ні Марію Юркевич, що оповіда ла нам прегарні казки-історії. Во на мала надзвичайний підхід до ді тей —- ми слухали її оповідань, пе реважно пов’язаних із історією У- країни та були ними зачаровані. Другою постаттю, що залишила незатертий слід у формуванні мо го світогляду — це п-ні Ізидора Борисова, сестра Лесі Українки. Вона переповідала нам подробиці з життя і творчости своєї сестри. Її надзвичайно гуманні життєві по гляди мали великий вплив на моє світосприймання. Мені здавалося, що її рука веде мене крізь запаш- ні-дрімучі волинські ліси до вели кого білого дому на пригорбі, де колись перебувала духова еліта України. — Як ставитесь до життя нашої української громади? — Вже дуже рано застановила мене незгода і брак толеранції у нашій громаді. Навіть у молодечих і студентських організаціях я зу стрілася з проявами організацій них непорозумінь, що були зовсім непотрібні. — Чи ви цікавитеся подіями в Україні? — Про життя чимало знаю з ли- НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1969 9 П-ні Ірина Юрчак M rs. Ir e n e Y u rch a k , P r e s id e n t of U N W L A B r a n c h 98 in P h ila d e l p h ia , P a.
Page load link
Go to Top