Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XXVI. СІЧЕНЬ, 1969 Ч. 1 Євген Маланкж: КИЇВ В час невідомий, в час нежданний Ти знов розімкнеш свій язик... М. Філянський По зморі монгольського іга, По трупній отруті М оскви — Цей город архистратига Знов квітнув, як ярий цвіт. Зі сходу надходили бурі Гуділи рвучкі вихорі, — Він золотом у лазурі Горів на своїй горі. І щ едро спадали шрапнелі, І кулі клювали лице, Та мури М азепи й Растреллі У перто казали: р ц е мь. 1931 Із збірки „Земна Мадонна" ХРИСТОСРОДИВСЯ! У цей святочний час шлемо Різдвяні й Ново річні побажання усім нашим співробітницям і співробітникам, що своїми дописами чи рисунками збагачують наш журнал. Вітаємо наших пресових референток, що звітують про діяльність Відділів і стараються приєднати нам читачок. Сердечні по бажання шлемо нашим представникам у різних країнах, що дбають про поширення нашого жур налу. Окремий Різдвяний і Новорічний привіт складаємо друкарні „Америки", що вже довгі ро ки займається друком і висилкою Нашого Життя. „Христос Родився"! кличемо всім нашим чи тачкам. Редакція й Адміністрація Нашого Життя НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1969 Свято об’єднання „Однині Українська Народня Республіка стає само стійною, ні від кого незалеж ною , вільною, суверенною Д ерж авою Українського Народу“. Хтось сказав, що читаючи текст Четвертого Універ салу, робиться моторошно від тих простих і ясних слів. І справді відчуваємо велич і патетичну простоту декля- рації, яка була вислідом свідомого стремління народу. Історичні події і їх святкування мусять бути не тільки нагодою для споминів, для віддання чести тим, хто тоді діяв, чи приніс себе у жертву. Без почування, що ми є наслідниками, спадкоємцями з о б о в ’язаними до того, щ об змагання продовжувати у місці, часі і за с о бами, що ними диспонуєм о, ці святкування залишають ся пустою формальністю, місцем стрічі громадян, які плачуть над минулим. Про завдання, ролю, можливості еміграції — не тут місце писати. Хочеться тільки сказати про один вирізок, один аспект цього, що наш нарід деклярував, а тим са мим д о чого зо б о в ’язався у цьому пропам’ятному акті. Соборність. Дві вітки, ні кілька віток, бо ж українці жили не тільки під пануванням Р осії та Австро-Угорщини, були від се б е відірвані. Жили у відмінних умовинах — полі тичних, соціяльних, правних. Україна — велика країна так що різні були теж умовини географічні, кліматичні, які теж мусять мати вплив на спосіб думання та відчу вання. Візьмім тільки Карпати і Чорне М оре, Х ерсон щину. А ще коли границі не дають можності контакту, перемішання, навіть мандрівок по різних частинах кра їни. Д одайм о до того ще різниці віроісповідання! Але ж тепер не тільки там на рідних зем лях усі о б ’єднані під терором московського імперіялізму. І ми тут о б ’єднані, бо на еміграції знайшлися люди із різних зем ель України. Маємо тут однакові умовини буття, разом переходили життєві пригоди від таборів ДП аж до нюйоркського давн-тавну, чи інших місць поселення. А чи ми о б ’єднані? І що ми зробили для того, щ об п о бороти у себ е самому, часом підсвідоме переконання, що це „ми“ а це „вони“. Чи річка Збруч усе ще дом інує над нашою національною свідомістю приналежності до одного народу? Чи не пора виповісти бор отьбу цьому „ми“ і „ви“ на щ одень, у організаціях, а навіть у церкві. Можна бути різними, а о б ’єднаними. Спільнота це не однаковість! Яка ж тут роля для жінки! Бо від атмосфери дому, від щ оденних розм ов, товариського співжиття, виміни думок, контакту з людьми — залежить підсвідоме по чуття одності чи розбіж ності. Нехай цьогорічне святкування Соборності зближить нас хоч на крок д о ідеалу: Ми — Український Народ!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
