Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Наталія Чапленко Дещо про голубці Часто членки і Відділи наш ої організації беруть участь у між національних фестівалях. На них не останню ролю відограє показ національних страв окремих націо нальностей Америки (напр. різдвя ний чи великодній стіл, показ п е чива тощ о). Д о них належ ать та кож наші традиційні голубці. Та, як скарж аться наші членки, й інші народи виставляю ть їх, як свої національні страви. Це й стало причиною написання цієї нотатки. Не завжди кожній страві можна визначити етнографічні межі. Щ об означити якусь страву, як тради ційно-національну, ми, крім п а тріотизму, мусимо подати докази, що вона справді наша. На жаль, таких наукових досліджень дуж е мало, а жіноцтво наше ними в за галі не цікавилося. Те, що маємо в цій ділянці, зробили чоловіки- етнографи, а в нас на еміграції Гаврило Гордієнко у своїх стат тях про городину і страви. Голубці це начинка, завине- на в листку капусти (або інш ої ли стяної городини), що надає тій страві відповідної форми. М ож ли во, що ця назва походить від сло ва ,,голуб“ і тому трапляється і в інших слов’янських народів. Капуста — це дуж е давня р о с лина і подібні до голубців страви можуть бути у багатьох народів ( S tu f f e d c a b b a g e , m e e t ro lls то щ о ). А в книжці “ T h e C ookbook o f th e U n ite d N a tio n s ” як націо нальну страву для Ісляндії подано K jo tb o g g la r (M ee t R o lls in C a b b a g e L e a v e s ) . Рівнож у книжці T h e J e w is h F e s tiv a l C ookbook маємо подібну страву п. н. “ Н о- lis h k e s ” з рижем і м’ясом в лист ках капусти або винної лози. Щ об ця страва стала наш ою н а ціональною, то мусить мати спе- ціяльні прикмети, які відрізняю ть її від подібних страв інших наро дів. Голубці з начинкою з рижу, що тепер ми їх варимо, ба й пока зуємо, як наш у страву, можна по ставити під сумнів, як національ ну страву. Бо страви з рижу, хоч дуж е тепер популярні, ніколи не були національними чи обрядови ми українськими стравами. До на. ших часів це була страва міська і на селі риж був дуж е мало вж и ваний, дорогий і непопулярний. Н емає згадок про нього в етно графічній літературі. Страви з ри ж у — це національні страви китай ців, японців та інших далекосхід- ніх народів. Щ е й тепер спитайте старих ж інок-селянок, як приго товляти голубці на Різдво, то ді станете відповідь: з пшоном, гре чаними крупами, а в пізніших ча сах із кукурудзяним и. А в етимо логічному словнику М. Ф асмера слово голубці перекладене на ні мецьку мову H irs e k lo s s e m it K o h lb la tte rn (H irs e — пш оно). В наш час ці крупи витиснув риж, але це не означає, щ о стра ви з риж у стали національними, як ми це пробуємо доказати. Щ о правда, в пореволю ційних часах риж вирощ ую ть в У країні і можна припустити, що стане широким ма сам населення приступніш ий. Але це щ ойно питання майбутнього. А нам уж е тепер треба встановити приналежність голубців до наш ого харчування. О тже голубці — це наш а націо нальна страва, але не з рижем! Щ о мала вона святковий харак тер, вказує на те, щ о господині закваш ували цілі головки капусти, щоб мати листки для голубців на Різдво і на зиму. Це надавало спе- ціяльного смаку і своєрідности цій страві. Чи не було б добре при показах наших національних страв по-ста рому їх приготувати? А наш стіл на Свят-Вечір чи Щ едрий Вечір напевне освіжила б ця стара, від новлена страва. Куховарські назви БУКВА Н Н еїстйвний (гр и б ). Недосіл - - замало солі в страві. ,,Недосіл на столі, пересіл на го лові". Н ектар — сік квітів деяких ро слин, що з нього бджоли виробля ють мед; солодкий напій. Нектарйн (n e c ta rin e ) — садо вина зі схрещ ення двох видів бро- скви ( P e a c h ) . Ненаситний, ненажера, нена жерливий, ненаїдний, ненаїсний. Н ерка — риба з род. лососевих. Н ерозчинний — те, що не р о з чиняється в рідині. Нетто — чиста вага (без опа- кування). Нирківка — поперекова частина туш і; теляча печеня з ниркою. Носар ■— риба прісноводна з род. окунеподібних. Нутрощі (не ,,внутренности“) — це серце, нирки, печінка тощ о, тварини, що їх уж иваю ть до їжі. БУКВА О Обід — головна їж а дня. Обідати (а не їсти обід). О бід ній. Обідня пора. Облатка, оплатка — коржики з прісного тіста, що їх уживаю ть до причастя; коржі, що їх уж ива ють для перекладання мас при пе чиві. 1. Овочі, рос. „овоіци“ Тепер в У країні русиф іковану назву ,,о- вочі“ вживають на означення го родини. 2. Овочі, поль. ow oce, рос. „ф рукти". Тепер в У країні уж ива ють русиф ікованої назви „ф р у к ти" на означення садовини, а в Зах. У країні і на еміграції „ово чі" Щ об не було непорозумінь, будемо вживати на означення ово чів „плоди" в заг. ботанічному р о зумінні, а в куховарськом у дав ніх українських назв, щ о їх тепер в У країні викидають із куховар ських книжок — городина і садо вина. Н. Ч.
Page load link
Go to Top