Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
МОЛОДИЙ ТАЛАНТ 1968 Р. Ред. Колегія Нашого Життя недав но тому приступила до розгляду м о лодечих осягів 1968 року. Найкра щим молодим талантом того року вибрано п-ну Лідію Величко з Філя дельф ії. ї ї вибір К оролевою Д звону Свободи, що настав у червні 1968 p., звернув увагу на цю м олоду вчи тельку історії. У вересні 1968 р. наш журнал подав сильветку ц ієї м олодої дівчини, що зуміла внести своє у- країнське походження у складну р о - лю репрезентантки американського історичного акту. П-ні Лідію Величко ми вже мали нагоу вітати на терені СУА та почули ї ї бадьоре слово на Маніфестації в честь Нескорених. Вітаємо цей наш молодий талант 1968 р. та баж аємо успіху у майбут ньому! МУЗЕЙНИЙ КОМІТЕТ На нараді М узейного Комітету 4-го листопада 1968 р. в Ню й о р к у , п-ні Стефанія Пушкар, голова СУА, накре слила плян реорганізації М узейного Комітету, й о г о очолює п-ні Марія Ржепецька, референтка нар. мистец тва. Щ об відповідно поставити діяль ність М узею Нар. Творчости, треба згуртувати коло нього більше сил. У тій цілі Музейний Комітет творить ряд Комісій, що будуть займатись різними ділянками. Першою з них є Комісія Каталоґування, яка вж е д іє під проводом п-ні Лесі Різник. При співпраці п-ні Галини Гошовської Ко місія встановлює картотеку предметів М узею у д в о х мовах та подбає про видання каталогу. Д ругою є Комісія Консервації, яка слідкуватиме за у- триманням і збереж енням предметів. ЇЇ очолила п-ні Іванна Петрівська при співпраці п-ні Катерини Пелешок. К о місію Диж урів погодилась очолювати п-ні Марія Ржепецька, голова, яка підшукає собі відповідних співробіт ниць. Комісію обслідування предметів погодилась провадити п-ні Оксана Щ ур при співпраці фахівців. Ця Ко місія опрацю є м узейні експонати, ствердж уючи ї х походж ення і вар тість. Комісію бібліотечну очолила п-ні Л ю ба Абрам’юк. ЇЇ завданням є — зібрати в М узею всі видання з ділян ки нар. мистецтва й етнографії. У май бутньому щ е заплямовані К омісії — Видавнича, Виставок і Посібників. Покищо стали діяти згаданих 6 К о місій, притягаючи співробітниць та намічуючи плян праці. Маті ювіляти УЧАСНИК ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ, СУСПІЛЬНИЙ ДІЯЧ — І ЗАМИЛУ- ВАНИЙ САДІВНИК Ті, хто цікавився порадами про ви рощування та піклування рослин та городів, напевно знайомі з прізвищем Романа Коцика. „Наше Життя" нераз містило його статті та поради. Цікаво дізнатися, хто він, який його ж иттє вий шлях, зацікавлення і т. п. Познайомившись із його біографіч ними даними ствердж уємо, що його доля тісно зв’язана з судьбою нашого народу, а особливо з долею Галичини. Народився він у місцевості Хмелів, біля Заліщик. І до цієї місцевості по вертався після кож ної своєї життєвої негоди та пригоди, зв’язаної з ви звольними змаганнями та війною. Тут теж перебував до часу еміграції до Німеччини, а вкінці й ЗСА. Як сам про себе сказав, праця в городі по вертала йому сили, як античному Ан- теєві. Д о гімназії ходив на Буковині та в Перемишлі, звідки після матури ви їхав на агрономічні студії до Відня. За студентських часів працював там у „Січі". Прийшла війна, його покли кали д о австрійського війська. Був контужений та попав у російський полон, звідкіля втік у 1917 р. Опинив ся на Поділлі у місті Балта. Тут саме почалася революція і його вибрали секретарем Обласного Комітету „Се лянської Спілки". Вже тоді дописував постійно до української преси. П ере вів українізацію гімназії та комерцій ної школи, д е покликали його викла дати німецьку та українську мови. Але ось настав гетьманський пере ворот і його арештували як „мазе- пинця" та передали австрійським вла стям. Коли був на відпустці у родин ному дом і в Хмелеві біля Заліщик, прийшов листопад 1918 року. І знову тут він активний, перебирає владу в Заліщиках, та о б о в ’язки уря довця Повітового Комісаріяту в Залі щиках. Після евакуації Заліщик знай шовся в Кам’янці Подільському, де був урядовцем для особливих д о р у чень при Міністерстві Внутрішніх Справ. Пережив весняний похід П е тлюри на Київ, скитався по степах України, займав становище начальни ка відділу при Міністерстві Фінансів. Після війни повернувся знов д о Хме лева, д е почав піонірську р оботу над відбудовою маєтку. Прибутковий сад, плянтації агресту, шкілки садовини. П. Роман Коцик Mr. R o m a n K o cy k , c o n tr ib u to r to th e g a r d en se c tio n o f our m a g a z in e Але ж не тільки його власний город цікавить його. Він працює над р о з витком насінного господарства на на ших західніх землях. Вирощ ує новий ґатунок агресту „Теодосія", про що згадує польська помологія. Бере чин ну участь у політичнім та господар ськім житті Галичини. Висліди його дослідних праць оголошуються в н а укових польських журналах. Він є постійним дописувачем укр. журналів „Сільський Господар", „Практичне Садівництво", „Жіноча Доля". У сво єму родинному селі був головою Над- зірної Ради Кооперативи, а теж зор га нізував хліборобський вишкіл молоді. На еміграції в Німеччині викладав теж на курсах садівництво. У ЗСА бачимо його на фармі в Ме- риленді, в городі при шпиталі в Ро- честері. Навіть коли перейшов на ви- служенину, працює час від часу ого- родником у Д ж он Фішер Каледжі в Рочестері. Через життєвий шлях Романа Ко- Коцика червоною ниткою пробігає його замилування до плекання та ви рощування рослин, городини, садів ництва. Бо це замилування м ож е дати людині таке саме вдоволення, випов нити життя змістом, як це буває з ми стецтвом. І справді це звання — це теж мистецтво і то творче мистецтво.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
