Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Наталія Чапленко Дещо про голубці Часто членки і Відділи наш ої організації беруть участь у між національних фестівалях. На них не останню ролю відограє показ національних страв окремих націо нальностей Америки (напр. різдвя ний чи великодній стіл, показ п е чива тощ о). Д о них належ ать та кож наші традиційні голубці. Та, як скарж аться наші членки, й інші народи виставляю ть їх, як свої національні страви. Це й стало причиною написання цієї нотатки. Не завжди кожній страві можна визначити етнографічні межі. Щ об означити якусь страву, як тради ційно-національну, ми, крім п а тріотизму, мусимо подати докази, що вона справді наша. На жаль, таких наукових досліджень дуж е мало, а жіноцтво наше ними в за галі не цікавилося. Те, що маємо в цій ділянці, зробили чоловіки- етнографи, а в нас на еміграції Гаврило Гордієнко у своїх стат тях про городину і страви. Голубці це начинка, завине- на в листку капусти (або інш ої ли стяної городини), що надає тій страві відповідної форми. М ож ли во, що ця назва походить від сло ва ,,голуб“ і тому трапляється і в інших слов’янських народів. Капуста — це дуж е давня р о с лина і подібні до голубців страви можуть бути у багатьох народів ( S tu f f e d c a b b a g e , m e e t ro lls то щ о ). А в книжці “ T h e C ookbook o f th e U n ite d N a tio n s ” як націо нальну страву для Ісляндії подано K jo tb o g g la r (M ee t R o lls in C a b b a g e L e a v e s ) . Рівнож у книжці T h e J e w is h F e s tiv a l C ookbook маємо подібну страву п. н. “ Н о- lis h k e s ” з рижем і м’ясом в лист ках капусти або винної лози. Щ об ця страва стала наш ою н а ціональною, то мусить мати спе- ціяльні прикмети, які відрізняю ть її від подібних страв інших наро дів. Голубці з начинкою з рижу, що тепер ми їх варимо, ба й пока зуємо, як наш у страву, можна по ставити під сумнів, як національ ну страву. Бо страви з рижу, хоч дуж е тепер популярні, ніколи не були національними чи обрядови ми українськими стравами. До на. ших часів це була страва міська і на селі риж був дуж е мало вж и ваний, дорогий і непопулярний. Н емає згадок про нього в етно графічній літературі. Страви з ри ж у — це національні страви китай ців, японців та інших далекосхід- ніх народів. Щ е й тепер спитайте старих ж інок-селянок, як приго товляти голубці на Різдво, то ді станете відповідь: з пшоном, гре чаними крупами, а в пізніших ча сах із кукурудзяним и. А в етимо логічному словнику М. Ф асмера слово голубці перекладене на ні мецьку мову H irs e k lo s s e m it K o h lb la tte rn (H irs e — пш оно). В наш час ці крупи витиснув риж, але це не означає, щ о стра ви з риж у стали національними, як ми це пробуємо доказати. Щ о правда, в пореволю ційних часах риж вирощ ую ть в У країні і можна припустити, що стане широким ма сам населення приступніш ий. Але це щ ойно питання майбутнього. А нам уж е тепер треба встановити приналежність голубців до наш ого харчування. О тже голубці — це наш а націо нальна страва, але не з рижем! Щ о мала вона святковий харак тер, вказує на те, щ о господині закваш ували цілі головки капусти, щоб мати листки для голубців на Різдво і на зиму. Це надавало спе- ціяльного смаку і своєрідности цій страві. Чи не було б добре при показах наших національних страв по-ста рому їх приготувати? А наш стіл на Свят-Вечір чи Щ едрий Вечір напевне освіжила б ця стара, від новлена страва. Куховарські назви БУКВА Н Н еїстйвний (гр и б ). Недосіл - - замало солі в страві. ,,Недосіл на столі, пересіл на го лові". Н ектар — сік квітів деяких ро слин, що з нього бджоли виробля ють мед; солодкий напій. Нектарйн (n e c ta rin e ) — садо вина зі схрещ ення двох видів бро- скви ( P e a c h ) . Ненаситний, ненажера, нена жерливий, ненаїдний, ненаїсний. Н ерка — риба з род. лососевих. Н ерозчинний — те, що не р о з чиняється в рідині. Нетто — чиста вага (без опа- кування). Нирківка — поперекова частина туш і; теляча печеня з ниркою. Носар ■— риба прісноводна з род. окунеподібних. Нутрощі (не ,,внутренности“) — це серце, нирки, печінка тощ о, тварини, що їх уж иваю ть до їжі. БУКВА О Обід — головна їж а дня. Обідати (а не їсти обід). О бід ній. Обідня пора. Облатка, оплатка — коржики з прісного тіста, що їх уживаю ть до причастя; коржі, що їх уж ива ють для перекладання мас при пе чиві. 1. Овочі, рос. „овоіци“ Тепер в У країні русиф іковану назву ,,о- вочі“ вживають на означення го родини. 2. Овочі, поль. ow oce, рос. „ф рукти". Тепер в У країні уж ива ють русиф ікованої назви „ф р у к ти" на означення садовини, а в Зах. У країні і на еміграції „ово чі" Щ об не було непорозумінь, будемо вживати на означення ово чів „плоди" в заг. ботанічному р о зумінні, а в куховарськом у дав ніх українських назв, щ о їх тепер в У країні викидають із куховар ських книжок — городина і садо вина. Н. Ч.
Page load link
Go to Top