Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
МОЛОДИЙ ТАЛАНТ 1968 Р. Ред. Колегія Нашого Життя недав но тому приступила до розгляду м о лодечих осягів 1968 року. Найкра щим молодим талантом того року вибрано п-ну Лідію Величко з Філя дельф ії. ї ї вибір К оролевою Д звону Свободи, що настав у червні 1968 p., звернув увагу на цю м олоду вчи тельку історії. У вересні 1968 р. наш журнал подав сильветку ц ієї м олодої дівчини, що зуміла внести своє у- країнське походження у складну р о - лю репрезентантки американського історичного акту. П-ні Лідію Величко ми вже мали нагоу вітати на терені СУА та почули ї ї бадьоре слово на Маніфестації в честь Нескорених. Вітаємо цей наш молодий талант 1968 р. та баж аємо успіху у майбут ньому! МУЗЕЙНИЙ КОМІТЕТ На нараді М узейного Комітету 4-го листопада 1968 р. в Ню й о р к у , п-ні Стефанія Пушкар, голова СУА, накре слила плян реорганізації М узейного Комітету, й о г о очолює п-ні Марія Ржепецька, референтка нар. мистец тва. Щ об відповідно поставити діяль ність М узею Нар. Творчости, треба згуртувати коло нього більше сил. У тій цілі Музейний Комітет творить ряд Комісій, що будуть займатись різними ділянками. Першою з них є Комісія Каталоґування, яка вж е д іє під проводом п-ні Лесі Різник. При співпраці п-ні Галини Гошовської Ко місія встановлює картотеку предметів М узею у д в о х мовах та подбає про видання каталогу. Д ругою є Комісія Консервації, яка слідкуватиме за у- триманням і збереж енням предметів. ЇЇ очолила п-ні Іванна Петрівська при співпраці п-ні Катерини Пелешок. К о місію Диж урів погодилась очолювати п-ні Марія Ржепецька, голова, яка підшукає собі відповідних співробіт ниць. Комісію обслідування предметів погодилась провадити п-ні Оксана Щ ур при співпраці фахівців. Ця Ко місія опрацю є м узейні експонати, ствердж уючи ї х походж ення і вар тість. Комісію бібліотечну очолила п-ні Л ю ба Абрам’юк. ЇЇ завданням є — зібрати в М узею всі видання з ділян ки нар. мистецтва й етнографії. У май бутньому щ е заплямовані К омісії — Видавнича, Виставок і Посібників. Покищо стали діяти згаданих 6 К о місій, притягаючи співробітниць та намічуючи плян праці. Маті ювіляти УЧАСНИК ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ, СУСПІЛЬНИЙ ДІЯЧ — І ЗАМИЛУ- ВАНИЙ САДІВНИК Ті, хто цікавився порадами про ви рощування та піклування рослин та городів, напевно знайомі з прізвищем Романа Коцика. „Наше Життя" нераз містило його статті та поради. Цікаво дізнатися, хто він, який його ж иттє вий шлях, зацікавлення і т. п. Познайомившись із його біографіч ними даними ствердж уємо, що його доля тісно зв’язана з судьбою нашого народу, а особливо з долею Галичини. Народився він у місцевості Хмелів, біля Заліщик. І до цієї місцевості по вертався після кож ної своєї життєвої негоди та пригоди, зв’язаної з ви звольними змаганнями та війною. Тут теж перебував до часу еміграції до Німеччини, а вкінці й ЗСА. Як сам про себе сказав, праця в городі по вертала йому сили, як античному Ан- теєві. Д о гімназії ходив на Буковині та в Перемишлі, звідки після матури ви їхав на агрономічні студії до Відня. За студентських часів працював там у „Січі". Прийшла війна, його покли кали д о австрійського війська. Був контужений та попав у російський полон, звідкіля втік у 1917 р. Опинив ся на Поділлі у місті Балта. Тут саме почалася революція і його вибрали секретарем Обласного Комітету „Се лянської Спілки". Вже тоді дописував постійно до української преси. П ере вів українізацію гімназії та комерцій ної школи, д е покликали його викла дати німецьку та українську мови. Але ось настав гетьманський пере ворот і його арештували як „мазе- пинця" та передали австрійським вла стям. Коли був на відпустці у родин ному дом і в Хмелеві біля Заліщик, прийшов листопад 1918 року. І знову тут він активний, перебирає владу в Заліщиках, та о б о в ’язки уря довця Повітового Комісаріяту в Залі щиках. Після евакуації Заліщик знай шовся в Кам’янці Подільському, де був урядовцем для особливих д о р у чень при Міністерстві Внутрішніх Справ. Пережив весняний похід П е тлюри на Київ, скитався по степах України, займав становище начальни ка відділу при Міністерстві Фінансів. Після війни повернувся знов д о Хме лева, д е почав піонірську р оботу над відбудовою маєтку. Прибутковий сад, плянтації агресту, шкілки садовини. П. Роман Коцик Mr. R o m a n K o cy k , c o n tr ib u to r to th e g a r d en se c tio n o f our m a g a z in e Але ж не тільки його власний город цікавить його. Він працює над р о з витком насінного господарства на на ших західніх землях. Вирощ ує новий ґатунок агресту „Теодосія", про що згадує польська помологія. Бере чин ну участь у політичнім та господар ськім житті Галичини. Висліди його дослідних праць оголошуються в н а укових польських журналах. Він є постійним дописувачем укр. журналів „Сільський Господар", „Практичне Садівництво", „Жіноча Доля". У сво єму родинному селі був головою Над- зірної Ради Кооперативи, а теж зор га нізував хліборобський вишкіл молоді. На еміграції в Німеччині викладав теж на курсах садівництво. У ЗСА бачимо його на фармі в Ме- риленді, в городі при шпиталі в Ро- честері. Навіть коли перейшов на ви- служенину, працює час від часу ого- родником у Д ж он Фішер Каледжі в Рочестері. Через життєвий шлях Романа Ко- Коцика червоною ниткою пробігає його замилування до плекання та ви рощування рослин, городини, садів ництва. Бо це замилування м ож е дати людині таке саме вдоволення, випов нити життя змістом, як це буває з ми стецтвом. І справді це звання — це теж мистецтво і то творче мистецтво.
Page load link
Go to Top