Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українське жіноцтво в Карпатській Україні Українська жінка, що поруч свото природного 'призначення жінки-матері впродовж всі'ЄЇ і- сторії українського народу ві- доігравала важливу ролю в гро мадському, політичному, куль турному та д еріжа в'н о -<буд івни - чому житті, не відставала від свого завдання і в 'Карпатській Україні. Свідома свото- покли кання, вона пішла слідами сво їх сестер 'по той 'бік Ка.опат., як виховниц'я нових поколінь, вір ний друг чоловіка чи то в щ о денних турботах за існування, чи як дружина героя-борця за толю. Для скріплення і іпілінеееяня: її .ГВІДО'МОСТИ І обОВЯЗКІВ жін- ки-матеоі та громадянки гїїу- (жили їй великі постаті славно го українського минулого з княіжо'ї доби, татарських ли'хо- літь, пізніше з визвольних зма гань, а також визначні громад ські діячки і 'письменниці Над- днітгряшци.ни, Галичини та Бу ковини. Оповідання Марка .Вовчка, поезії Марійки Підгірянки. т в о р и Ольги Кобилянської, Наталі Кобриінської та Лесі Українки, в яких змальованії героїчні і з р а зк о в і п оста ті у к р аїнс ь к ої жінки, 'були тією духовою си лою, яікаїв неймовірно коротко му часі причинилась до вихо вання свідомого жіноцтва в Карпатській Україні, сповнено го люїбоївю до України і праг ненням боротись за національні ідеали та .присвятити все своє життя для здобуття воліі і не залежносте українського на роду. Не -випадком є той факт, що Карпатська Україна по- тисячо літній неволі, політичному гні тові й економічній та культур ній відсталості, за не «цілих 20 років дійшіла до .вершка націо нальної зрілости і -проголосила себе незалежною державою. Коли зважити те, що- до пер шої СВІТОВОЇ війни віпродовж д е с яти р іч в е л ас я б езп оіщ а д н а й жорстока мадяризація навіть найбільш .віддалених верховин- сь'ких сіл, — з наказу влади не милосердно карано дітей в школах за кожне сказане нема- дярське слово, — то це в першу чергу заслуга української ма тері, яка зберегла чистоту рід ної мови, навчила своїх діток •рідних пісень, івщіпляла їм лю бов й пошану до прадідівських традицій і звичаїв, до рідної ноші й народнього мистецтва. Щоправда, були й такі, що від- Ірина Невицька, письменниця й орга нізаторка жіноцтва на Закарпатті цурались рідної мови, забули свої пісні, батьківські звичаї й вбрались у чуже пір'я. Та хіба ж могли вони блукати в темряві, збаламучені в чужих школах, чи чужим середовищем? Коли повстала Карпатська У- країна, в більшості з них озва лась в жилах українська кров і зрозумівши, якої матері вони діти, публичіно каялись і при рікали все своє життя працюва ти для добра українського на роду. Велику заслугу в розвиткові жіночого руху на Карпатській Україні мало безсумніву жіноц тво Галичини й Буковини, яке наперекір мадярській владі по стійно утримувало тісний звя- зок з своїми сестрами по цей бік Карпат. Жіночий рух в Га личині, ЩО- оформився; В „То- варистві Руських Ж інок” за і- ніціятивою Наталі Кобринської й пізніше прийняв назву ,,Союз Українок”, під проводом таких визначних громадянок як Оле на Кисілевська, Олена Залізняк, Ольга Басараб вже до закін чення першої світової війни мав за собою великі осяги і це бу ло стимулом для пожвавлення жііночого руху і в Карпатській Україні. Часописи й журнали, що виходили у Львові „Нова Хата”, „Ж інка”, „Українка”, а зокрема „Жіноча Доля*”, та зго дом „Жіноча Воля”, „Світ Мо лоді”, які під редакцією Олени Кисілевськсї виходили в Коло миї, проникають в -Карпатську Україну і збуджують жіноцтво д о н ац і о ка л ько - о с ві д сімн о ї та культурно-освітньої праці. В;же по. першій світовій війкі/коли „Підкарпатська Русь” прилучи лась добровільно до Чехосло вацької республіки і наступив період свсбіднгшото існування, жінки Карп. України беруться з- великим завзяттям до орга нізування свого власного жит тя. Під керівництвом визнач них громадських діячок, як Ол ьіг а іВо Л'Оїш ин, п и с ьм єн ниц я Ірина Н еів ицьк а, Єлисавета Станько, сестра відомих гро мадських діячів братів Браіцай- ків, Ольга Грабар, дружина гу бернатора, засновується „Жіно чий Союз” з осідком в Ужго роді. „ Ук р аїн с ький Жін оч и й Союз” в Празі тісно співпра цює з жіноцтвом в Карпатській Україні і служить йому досві дом та порадами в розвиткові всеб ічн ої д і я л ьн о сти у кр аїн - ського жіноцтва. В 1924-ому році прибуває з-за кордону, як делегатка „Союзу Українок” на Жіночий Зїзд в Ужгороді Олена Залізняк з Від ня, щоб навязати офіційний: контакт, але на жаль натрапляє як представниця недержавної нації, на перешкоди з, боку: чеського уряду. До „Жіночого Союзу” припливають що раз то нові члени- Засновуються гуртки, цебто філії „Жіночого Союзу” по- всіх більших містах, а пізніше й селах Карпатської України, і таким чином притя- тіають'сяі до праці всі верстви
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
