Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українське жіноцтво в Карпатській Україні Українська жінка, що поруч свото природного 'призначення жінки-матері впродовж всі'ЄЇ і- сторії українського народу ві- доігравала важливу ролю в гро мадському, політичному, куль турному та д еріжа в'н о -<буд івни - чому житті, не відставала від свого завдання і в 'Карпатській Україні. Свідома свото- покли кання, вона пішла слідами сво їх сестер 'по той 'бік Ка.опат., як виховниц'я нових поколінь, вір ний друг чоловіка чи то в щ о денних турботах за існування, чи як дружина героя-борця за толю. Для скріплення і іпілінеееяня: її .ГВІДО'МОСТИ І обОВЯЗКІВ жін- ки-матеоі та громадянки гїїу- (жили їй великі постаті славно го українського минулого з княіжо'ї доби, татарських ли'хо- літь, пізніше з визвольних зма гань, а також визначні громад ські діячки і 'письменниці Над- днітгряшци.ни, Галичини та Бу ковини. Оповідання Марка .Вовчка, поезії Марійки Підгірянки. т в о р и Ольги Кобилянської, Наталі Кобриінської та Лесі Українки, в яких змальованії героїчні і з р а зк о в і п оста ті у к р аїнс ь к ої жінки, 'були тією духовою си лою, яікаїв неймовірно коротко му часі причинилась до вихо вання свідомого жіноцтва в Карпатській Україні, сповнено го люїбоївю до України і праг ненням боротись за національні ідеали та .присвятити все своє життя для здобуття воліі і не залежносте українського на роду. Не -випадком є той факт, що Карпатська Україна по- тисячо літній неволі, політичному гні тові й економічній та культур ній відсталості, за не «цілих 20 років дійшіла до .вершка націо нальної зрілости і -проголосила себе незалежною державою. Коли зважити те, що- до пер шої СВІТОВОЇ війни віпродовж д е с яти р іч в е л ас я б езп оіщ а д н а й жорстока мадяризація навіть найбільш .віддалених верховин- сь'ких сіл, — з наказу влади не милосердно карано дітей в школах за кожне сказане нема- дярське слово, — то це в першу чергу заслуга української ма тері, яка зберегла чистоту рід ної мови, навчила своїх діток •рідних пісень, івщіпляла їм лю бов й пошану до прадідівських традицій і звичаїв, до рідної ноші й народнього мистецтва. Щоправда, були й такі, що від- Ірина Невицька, письменниця й орга нізаторка жіноцтва на Закарпатті цурались рідної мови, забули свої пісні, батьківські звичаї й вбрались у чуже пір'я. Та хіба ж могли вони блукати в темряві, збаламучені в чужих школах, чи чужим середовищем? Коли повстала Карпатська У- країна, в більшості з них озва лась в жилах українська кров і зрозумівши, якої матері вони діти, публичіно каялись і при рікали все своє життя працюва ти для добра українського на роду. Велику заслугу в розвиткові жіночого руху на Карпатській Україні мало безсумніву жіноц тво Галичини й Буковини, яке наперекір мадярській владі по стійно утримувало тісний звя- зок з своїми сестрами по цей бік Карпат. Жіночий рух в Га личині, ЩО- оформився; В „То- варистві Руських Ж інок” за і- ніціятивою Наталі Кобринської й пізніше прийняв назву ,,Союз Українок”, під проводом таких визначних громадянок як Оле на Кисілевська, Олена Залізняк, Ольга Басараб вже до закін чення першої світової війни мав за собою великі осяги і це бу ло стимулом для пожвавлення жііночого руху і в Карпатській Україні. Часописи й журнали, що виходили у Львові „Нова Хата”, „Ж інка”, „Українка”, а зокрема „Жіноча Доля*”, та зго дом „Жіноча Воля”, „Світ Мо лоді”, які під редакцією Олени Кисілевськсї виходили в Коло миї, проникають в -Карпатську Україну і збуджують жіноцтво д о н ац і о ка л ько - о с ві д сімн о ї та культурно-освітньої праці. В;же по. першій світовій війкі/коли „Підкарпатська Русь” прилучи лась добровільно до Чехосло вацької республіки і наступив період свсбіднгшото існування, жінки Карп. України беруться з- великим завзяттям до орга нізування свого власного жит тя. Під керівництвом визнач них громадських діячок, як Ол ьіг а іВо Л'Оїш ин, п и с ьм єн ниц я Ірина Н еів ицьк а, Єлисавета Станько, сестра відомих гро мадських діячів братів Браіцай- ків, Ольга Грабар, дружина гу бернатора, засновується „Жіно чий Союз” з осідком в Ужго роді. „ Ук р аїн с ький Жін оч и й Союз” в Празі тісно співпра цює з жіноцтвом в Карпатській Україні і служить йому досві дом та порадами в розвиткові всеб ічн ої д і я л ьн о сти у кр аїн - ського жіноцтва. В 1924-ому році прибуває з-за кордону, як делегатка „Союзу Українок” на Жіночий Зїзд в Ужгороді Олена Залізняк з Від ня, щоб навязати офіційний: контакт, але на жаль натрапляє як представниця недержавної нації, на перешкоди з, боку: чеського уряду. До „Жіночого Союзу” припливають що раз то нові члени- Засновуються гуртки, цебто філії „Жіночого Союзу” по- всіх більших містах, а пізніше й селах Карпатської України, і таким чином притя- тіають'сяі до праці всі верстви
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
