Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
В Музею Людини в Парижі як воно вийде, на сцені, коли почнуться проби з режисер- кою? О, тут щойно показалась вся вага роботи. Музичне оформ лення цілости, впадання голосу (в одному місці на цілу кварту нижче від тону акомпан-іямен- ту) — а також зміни тонації — все вимагало великого напру ження. Тут також треба було вивчати хорові .партії, які я від- ложила до часу, коли всі вико навці будуть разом. А вже й не згадувати про працю режисер- ки, що му сіла вчити “акторів” рухатись по- сцені. Це коштувало нас справді ве ликих зусиль. Спершу здава лось, що з цього “хаосу” нічо го не вийде. Я слідкувала за му- • зичним ходоїм виступу, а п. Фи- липовичева за грою й рухами. Кожну сцену треба ще раз і ще раз повторювати. Здавалось — вивчили вже сяк так. А на дру гу суботу — неначе нічого не було роблено — все позабува лось. Все треба починати зпо- чатку. До того ще втримування дис ципліни. Працюємо з одним - двома солістами, а другі “звірі” нудьгують. Коза-Дереза “блаз- нує”, Зайчик підскакує, Лисич ка танцює, а Медвідь тупає но гами. — Тихо, з'вірі! треба було напом-инати. “Звірі” регочуть і показують ще більше штук. Пройшло кілька спільних проб і потрохи „хаос“ упоряд кувався. Співаки входили у свої ролі і почали виявляти в них свої риси. Вже бачимо, що Ли сичка справді зівинна, а Коза вміє підстрибувати. Оперетка набирає форм. Розпитую ще про підгото'ву костюмів. Це робилось теж почасти вчительськими силами. Марія Морачевська, що має ми стецьке відчуття і зручні руки, зладила маску для кожного з'ві- рятка. А Оля Селезінка, що пригадала собі поставу “Кози Дерези” в рідному краю, под бала про костюми. З цілої іпа- рохії позбирала старі кожухи і хутряні камізельки. І так Мед відь дістав хутряні боти, Коза білу безрукавку, Зайчик великі вуха, а Лисичка лисячий хвіст. Що сказати про саму виста- На площі Трокадеро в Пари жі, у величавому Пале де Шайо приміщений, між іншими, і Му зей Людини. В етнографічному відділі1 музею є збірки народів всього світу. Зустрічаємо тут і українські речі, які, на жаль, є під чужими іменами. Напр. Гу- цульщина є під Румунією, Че- хословаччиною, Польщею, а не під Україною. Нас дуже врадувала вістка, коли ми довідались, що Музей Людини -влаштовує виставку вишивок Закарпатської Украї ни, Югославії і Чехословаччи- ни. Цю збірку вишивок подару вав Музеєві др. Яків Ба-арт де ля Фай, голяндський знавець народнього мистецтва. Під кі нець 30-тих років він перебував у тих країнах. Нас найбільше цікавить збір ка з Закарпаття. Воїна поділена на три частини — Верховину, Гуцульщину -і низину. У першій села: 'Волове, Люта, Ужок, Ни жні Верецьки, Воловець. В'зори походженням старі й новіші. Дуже гарна збірка комірців (це неначе круглі підборідки, що не обхоплють шиї довкруги). Гуцульщина — села Богдан, Ра- хів. Тут уже видно низинку і хрестики. Цікаві взори з Косів- ської Поляни, що після рисунку ву? Звісно, поставники її хви лювались, із биттям серця ви пускали кожного “звіря” на сцену. Та коли Рак не забув своєї кварти, а Медвідь витяг нув високу партію, то здава лось — труднощі1 пройдені. А хори? їх скріпили кількома до рослими голосами, що співали за сценою. І так пройшла вистава. Не ма ємо наміру тут оцінювати її, во до цього покликані інші чинни ки. Та вистачить сказати, що ціла заля була захоплена. Із сцени полились мелодії велико го українського майстра і наша дітвора почула їх. В її ухах на певне застригли уривки, що дзвеніти муть і пізніше та допо можуть зрозуміти й полюбити українську народню пісню. Л. Б. і красок ми в Галичині назва ли б “косівськими, або навіть деякі “космацькими” Є тут та кож старі взори хрестиками у трьох піскових відтінках, є й вуставки закінчені ясним фіоле- том. Підходимо до низинної час тини — села Буштіно, Синевір. Бачимо тут хрестик і настилу- вання (мабуть і переволікання, але за склом трудно розгляну ти). У Порошкові різнородні стіби. Всі взори переважно ге ометричні. Крім вишивок є й світлини, що ілюструють життя закар патських українців. Бачимо тут і карту Европи з темною пля мою, яка вказує на положення Закарпаття (відомо, що фран цузи погані географи). Зреш тою це вивішено також для чу жої публіки, бо тепер туристич ний сезон у Парижі і ці пояс нення прочитують люди в різ ною освітою з цілого світу. Ви ставка триватиме до кінця вере сня. Прикро стає, коли прочитає те інформації для преси. Коли б вони хотіли держатись офі ційної назви, то для Закарпат тя вона тепер — Закарпатська область УССР. Але чому “Под- карпатська Рус”? Це було тоді, коли Закарпаття було1 під че ською окупацією. Дальше чи таємо таке речення: “Рутенці — українське населення, спорідне не ’зі словянами південної Ро сії”. Поняття — рутенці, україн ці, південна Росія тут сплетені у дивовижній сполуці, ніяк не обгрунтованій. Що це значить “споріднені” ? Які слов'яни за мешкують південну Росію? Д а лі читаємо: “вони говорять у- країнським д і я л є 'К т о м ” Що це значить? Чи для Музею Люди ни українська мова все ще є ді- ялектом? Виставка виявила не тільки великі можливості, які має у- краіїнсь'ка вишивка, але й дуже слабу поінформованість ви- ставців. Знаємо добру волю Музею Людини й сподіємось, що наші завваги приймуть до уваги. Дарка С. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
