Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Дарія Ярославська Жінка з моєю долею З Клецки кланцають один до од ного, або до підлоги. Божедар вигукує радісно, коли вдасться добре зложити, або воркотить із незадоволення, коли виходить зле. Я дивлюся на свою світлину на письмовому столі, що її кіль ка років тому' поклав тут Оле- ксандер. Тепер вона йому певно тут заважає, йому ввижається ін ше обличчя, що його він має в своїх думках, у своїй душі, але він не сміє дати його сюди. Мож ливо, що він носить її світлину в свому портфелі і я сама могла б у тому переконатися, якщо б тільки поглянула туди. І раптом знову в мене нова думка. Я на гадую собі, що він тепер ніколи ДІТРОЙТ, миш. Свято Матері 23 Відділу У новій авдиторії при гр.-кат. церкві св. Івана Xрестилеля зі йшлися членки й гості. Голова Відділу п. Ясінська відкрила свято. Вона зясувала тернистий шлях української матері та її за слуги у відродженні українсько го народу. Слідувала деклямація дітей із натіїої школи, яку підго тували Сестри Служебниці. Де- клямували Ярема Козак, Лідія Кордуба і Р. Ріско. Молода вчи телька п. Драґінда вивела укра їнський танок (Лілі Ладика, Те- реса Яворська, Марія Ґава, Сли- савета Вайпа, Марія Сеник Наталя Лободовська). Реферат виголосила з відчуттям п. Марія Квітковська, якого присутні у- важно вислухали. Реферат бур, добре опрацьований і тому на городили його гучними оплеска ми. Як узагалі постать доповід- ниці може послужити прикла дом співпраці нової імігрантки з давно-прибулими. Потім Відділ дав нагороди найстаршим матерям. Перша припала п. Весоловській, матері що подарувала нам таку тала новиту доповідиицю, а друга п. Сидорик, що прибула на свято з трьома дочками, які є членка- ми молодечого Відділу. По програмі слідувала пере- не кладе його на пічному столи ку, як це було досі. Чому це? — питаю я сама себе. — Він не до віряє мені?... Там якась таємни ця?... Таємниця... нового кохан ня ! У мене зявляється бажання відшукати й перевірити його портфель, охота гостро, з гнівом кинути йому це в обличчя, збу вати його па далі мовчанкою, а в той же сам час глибокий біль, ніби груба голка, коле моє сер це. Я спитаю його — хочеться нарешті просто й щиро розвяза ти цей сумнів. Але зараз я нага дую собі, що не можна ставити такого питання, якщо хочу ще шанувати сама себе. З головної вулиці скручує у куска. Отець парох поблагосло вив страви і сказав кілька слів про значення матері у нашому житті. Дальше голова Відділу М. Ясінська покликала до слова го стей. Подякувала урядничкам всім членкам, що принесли до машнє печиво, працювали в кух ні, принесли квіти й застелили столи. А. Назаркевич, секр. ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА. Ювілей 41 Відділу У малій залі Гор. Клюбу засі ли при накритих столах членки і гості 41 Відділу. Свято відкри ла голова ювілейного комітету п. Софія Стрижак. Вона переда ла провід свята у руки голови Відділу п. Олени Іїїтогрин. Коли проведено молитву, при сутні спожили смачно пригото ваний обід. Потім „товстмастер“ покликала до слова представни ка Гор. Клюбу п. Дармограя, ще підкреслив значення Т-ва Горо- жанок — 41 Відділу СУА для Гор. Клюбу. Після нього промов ляв представник ЗУАДКомітету п. Карбівник. Він пригадав, яку жертвениу працю вложив 41 Від діл у допомогу скитальцям та які його заслуги в розвою Гор. Клюбу. Слідував звіт голови 41 Відді лу п. Олени Іїїтогрин та секре тарки п. Тетяни Костик, які бу- наш заулок повіз і раптом що раз голосніший тупіт кінських конит наближується до нашого дому. Він уривається перед вхо дом до нашого городу і тепер я чую швидкі кроки на посипаній піском доріжці, на терасі і от за завісою осклених дверей мигає знайома постать. — Татусь! — кричить Боже дар і зрушивши одним рухом те, що з таким зусиллям будував, біжить до дверей. Я підводжуся поволі, із зусиллям, а з моїм сер цем діється щось несамовите. Воно зупиняється і не хоче далі битися. Всі бажання кудись ті кають і хоч якунебудь думку теж годі зловити, то проте майже ___ : _____ _ ____ _____ ли використані в попередньому числі. На закінчення цього звіту'' п. Штогрин пригадала гарний звичай, що Відділ обдаровує членок у 25-ліття їхнього по дружжя якимсь дарунком. Та е у Відділі членки, що не зазнали того, бо їхні чоловіки померли. Тому в день 25-літнього ювілею товариства обдаровує їх управа вишиваними подушками. І п. Іїїтогрин роздала пп. Вікторії Навроцькій, Марії Чопик, Ми- хайлині Бриндзей, Марії Лабяк і Еві Дубас прегарно вишиті да рунки. Слідували привіти 42, 46 і 48 Відділів враз із грошовими по жертвами. На кінці промовляла голова Централі п. Олена Ло- тоцька. Вона зясувала спонуки що притягали колись жінок до громадської праці. Це була лю бов до свого гуртка, велике сер це та здоровий розум. Спільно в товариствах вишколювались во ни, набирали вправи і досвіду І створили могутню організацію — Союз Українок Америки, що тепер репрезентує нас перед а- м е р и к а н с ь к и м жіноцтво м. На кінці слід згадати жінок що підготовляли ювілей та вло- жили багато труду в цю роботу Це були пп.: Пелеьтська Людві- на, Чемерис Анна, Потучко Ма рія, Банах Ангела, Вішко Текля і Мочеріпок.
Page load link
Go to Top