Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З-над синього Дунаю Відень уже нераз оформлював українські музичні таланти. Там почала свою науку незрівн-ана Сальоімея Крушельїницька, там ставила перші свої кроки Люб ка Колесса. У музичній культу рі .наддунайської столиці ви ростав їх талант. Ссь знову між нами вихован ка того середовища. Піяніістка Дарія Гординська - Каранович має за собою довгий шлях му зичної праці. Початаи його ся гають Музичного Іституту ім. Лисенка у Львові. Та завершен ня музичної освіти настало у Відні, цьому місті старої (му зичної культури. Пані Дарка жвава й безпосе- редна. Вона радо розказує про своє наівча'ння, ще й заохочена моєю цікавістю. Питаюсь про її ранні музичніі враж'ення. — О, сміється воїна — я вже змалку любила міські катарин- ки і все бігала за похоронними орхестрами. Мої батьки завва жили оте імо-є „музичіне”^ заці кавлення. І коли тільки дійшла я до відповідного віку, стала вчитись у Музичному Інституті. Мала щастя вчитись у Василя Баїрвінського, якого згадую, як незріівняного вчителя. А по хвилині надуми: — Не знаю, чи була яі йому й такою ученицею. Та мабуть я відплатилась за труд, вложе- ний у мене, коли мене одну в 1932 р. вислали до Варшави на контест молодих іпіяніїстів, щоб сво*єю грою підтвердити захо ди Музичного Інституту за пра во -прилюдносте. Музичний Ін ститут дістав йото тоді. — А потім? відповідає на мій запит. Студії у музичній висо кій пгколі у Відні у Штоєрма- на, що був учнем Курца. О, це був чудовий час! Стільки вра жень, стільки зусиль... Можна було почути великих майстрів — Завера, Шалька, Фуртвенг- лера, Тосканіні... Потім Meist-er- schule і перший власний кон церт в Уранії. — Що я трала? Бетіговена, Брамса, Шопена і з наших Ре- вуцького. Як сьогодні іпамятаю цю програму. Бо хоч пізніш грала багато трудніші компо зиції, проте ніколи так не хви лювалась, яік тоді, першого разу. Я пригадую піяністці, що бу ла :на її концерті в Ґрашу у 1947. Це була перша зустріч україн ської громади із н-ашою ар- Дарія Гординська-Каранович тисткою. Так, тоді Дарія Кара нович об'їхала цілу Австрію з концертами. Ґрац, Зальцбург, Лінц і Іінсбрук. А окрім того грала для радіо. Старалась та кож просувати українських композиторів і згодом уже за прошуючи, клали їй іце в умо- вини. Українська музика подо балась в Австрії. А окрім того граїла з віден ською "Фільгармонією. О, як живо плило музичне 'ЖИТТЯ, у Відні! Воєнні труднощі й по воєнні злидні не поконали його. Відень і музика тісно звязані з собою. Тут вона й знайшла собі то вариша життя. Інженер Карано - вич любить і розуміє музику і це зблизило ще більше моло де подружжя. Чоловік піддер жує її завжди в її мистецьких змаганнях. А в Америці? Вже н.а кораблі Дарія» ІКаранович дала кон'церт. Це була відома Queen Магу, я кою їхши тоді визначні полі тики. Ню Йорк зустрів її при вітно. Слава віденської піаніст ки всюди відкривала їй доро гу. Спершу концерт у Тавн-Гол, на якому між іншими вона гра ла Нижанківського, а потім ча сті виступи у клюбах і кале- джах. — Так, бо тут осереджується: в Америці музичне :життя<. А- мериканці дуже музикальні — всупереч тому, що їх уіважають людьми бизнесу і холоділого розуму. Музику плекають у до мах багатіїв і в клюбах, а та кож молодь у каледжах та уні верситетах радо ЇЇ слухач. Тому для музик є часті нагоди висту пу в таких замкнених гуртах — поза нагодами спільних чи о- с<ремих концертів. — А як пробігає навчання му зики? — Ви думаєте в Українсько му Музичному Інституті? О, це для мене велика втіха. Віперше зустрічаюсь із українською мо лоддю і вона така талановита! Цього року я1 перейняла заряд Муз. Інституту в 'Нюарку, де живу. Підготовляємось тепер до закінчення півріччя, це дає багато роботи. Та я радію, що так баїгато нашої молоді вчить ся! і знання музики в нас росте... — Коли почує вас українська громада в ЗДА? — Поза Ню Йорком', думає те?^ працюю весь час над ма- теріялом для концерту. Оце не давно тому була запрошена у Филаделфії, а в квітні виступа ла на турне із співаком М. Мін ським. Хотілось би побувати всюди, де живуть наші люди. Хоч частіше граю для чужих, пр о те н айб і л ь ш е задоволення дає мені гра серед своїх, де зразу ж постає лучність між публикою і міною... — Не жаль вам за Віднем? — Покищо праця не дає ду мати іпро те. Хоча мій зівязок із Віднем не урвався, бо в Австрії живе багато знайомих музик та любов до моєї мами вища за МІЙ сентимент ДО ВІДНЯ. Наша піяністка живе з маті- рю. Всі ми знаємо Олену Гор-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
