Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
В ЛІС по ягоди У неділю ми підемо У лісок, у зелений гайок, Повний кошик наберемо Полуниць і суниць — ягідок. Ой, сунички-полунички, Запашні ви такі та смачні! Хоч ховайте свої личка У тіні, в гущині, а хоч ні, — Кольор ваш, як жар, гарячий, Повсякчас, мимохіть зрадить вас; Наші очі добре бачать: Там і тут віднайдуть вас ураз! По галявах найрясніше Вас цвіло — це весною було; Тут вас сонце найповніше Цукорком і медком налило! В лісі срібне павутиння Мерехтить і під сонцем бли щить... В лісі спів пташиний лине, Аж лящить: хороше в світі жить! У неділю ми підемо У лісок, у зелений гайок, Повний кошик наберемо Полуниць і суниць — ягідок! О. Кобець СОНЯ І СОНЕЧКО ЗАЙЧИКОВІ ВАКАЦІЇ Скаче зайчик по загоні, Плеще в лапки, мов в долоні: — Є що, — каже, — їсти, пити, Любо, мило стало жити У діброві і в садочку, І на полі, і в лісочку. — А чому? — його спитали. — Бо вакації настали! (імг — р з ) Літні оселі! Увага! У збірнику „ЛІТО" знайдете літні інсценізації! Ціна 70 ф Замовляти в Централі СУА Розгорілось сонечко Та й пече — В тінь тікає Сонечка, Не втече. “Гей, прилинь, хмариночко, З далини, Сонце на годиночку Заслони!” Та не чує хмаронька — Ой, ні, ні! Десь в чужій сховалася Стороні. Засміялось сонечко, З неба блись: “Не турбуйся, донечко, Не журись! Я ж тебе на вуглика Не спалю, Тільки твоє личенько Засмалю. Як румянцем личенько Зацвіте, Будеш, мов те яблучко Золоте”. (рз) ТОДІРКІВ ЛІТАЧОК Наш Тодірко Патичок Має пятий вже рочок: Ніс, мов ґудзик, личко біле, Очка сині, погляд смілий, Чуб русявий, кучерявий — Що й казати: хлопець бравий. У Тодірка є ще й брат — Називається він Гнат. Ви про Гната не чували? До всього він майстер вдалий! Одинадцять має років, А дивіть, який нівроку! Все щось теше, щось майструє, Ні хвилинки не дармує. Вчора теж не дармував — Літачка він змайстрував. Та й чудовий, мамо мила! Є пропелер, хвіст і крила, І маленькі коліщатка, І кабіна, наче хатка — Хоч з паперу, та літак, О, так, так! — Я тобі його, мій брате, В подарунку хочу дати! — До Тодірка каже Гнат. А Тодір — який же рад! Так, кажу я вам, зрадів, Що забувся, де сидів. Став він Гната обіймати: — О, спасибі, любий Гнате! Ти мене не забуваєш, Ти про мене завжди дбаєш! Взяв у руки літака І подався до садка. У зеленому садочку Він підповз аж до пенька. . . Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top