Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З-над синього Дунаю Відень уже нераз оформлював українські музичні таланти. Там почала свою науку незрівн-ана Сальоімея Крушельїницька, там ставила перші свої кроки Люб ка Колесса. У музичній культу рі .наддунайської столиці ви ростав їх талант. Ссь знову між нами вихован ка того середовища. Піяніістка Дарія Гординська - Каранович має за собою довгий шлях му зичної праці. Початаи його ся гають Музичного Іституту ім. Лисенка у Львові. Та завершен ня музичної освіти настало у Відні, цьому місті старої (му зичної культури. Пані Дарка жвава й безпосе- редна. Вона радо розказує про своє наівча'ння, ще й заохочена моєю цікавістю. Питаюсь про її ранні музичніі враж'ення. — О, сміється воїна — я вже змалку любила міські катарин- ки і все бігала за похоронними орхестрами. Мої батьки завва жили оте імо-є „музичіне”^ заці кавлення. І коли тільки дійшла я до відповідного віку, стала вчитись у Музичному Інституті. Мала щастя вчитись у Василя Баїрвінського, якого згадую, як незріівняного вчителя. А по хвилині надуми: — Не знаю, чи була яі йому й такою ученицею. Та мабуть я відплатилась за труд, вложе- ний у мене, коли мене одну в 1932 р. вислали до Варшави на контест молодих іпіяніїстів, щоб сво*єю грою підтвердити захо ди Музичного Інституту за пра во -прилюдносте. Музичний Ін ститут дістав йото тоді. — А потім? відповідає на мій запит. Студії у музичній висо кій пгколі у Відні у Штоєрма- на, що був учнем Курца. О, це був чудовий час! Стільки вра жень, стільки зусиль... Можна було почути великих майстрів — Завера, Шалька, Фуртвенг- лера, Тосканіні... Потім Meist-er- schule і перший власний кон церт в Уранії. — Що я трала? Бетіговена, Брамса, Шопена і з наших Ре- вуцького. Як сьогодні іпамятаю цю програму. Бо хоч пізніш грала багато трудніші компо зиції, проте ніколи так не хви лювалась, яік тоді, першого разу. Я пригадую піяністці, що бу ла :на її концерті в Ґрашу у 1947. Це була перша зустріч україн ської громади із н-ашою ар- Дарія Гординська-Каранович тисткою. Так, тоді Дарія Кара нович об'їхала цілу Австрію з концертами. Ґрац, Зальцбург, Лінц і Іінсбрук. А окрім того грала для радіо. Старалась та кож просувати українських композиторів і згодом уже за прошуючи, клали їй іце в умо- вини. Українська музика подо балась в Австрії. А окрім того граїла з віден ською "Фільгармонією. О, як живо плило музичне 'ЖИТТЯ, у Відні! Воєнні труднощі й по воєнні злидні не поконали його. Відень і музика тісно звязані з собою. Тут вона й знайшла собі то вариша життя. Інженер Карано - вич любить і розуміє музику і це зблизило ще більше моло де подружжя. Чоловік піддер жує її завжди в її мистецьких змаганнях. А в Америці? Вже н.а кораблі Дарія» ІКаранович дала кон'церт. Це була відома Queen Магу, я кою їхши тоді визначні полі тики. Ню Йорк зустрів її при вітно. Слава віденської піаніст ки всюди відкривала їй доро гу. Спершу концерт у Тавн-Гол, на якому між іншими вона гра ла Нижанківського, а потім ча сті виступи у клюбах і кале- джах. — Так, бо тут осереджується: в Америці музичне :життя<. А- мериканці дуже музикальні — всупереч тому, що їх уіважають людьми бизнесу і холоділого розуму. Музику плекають у до мах багатіїв і в клюбах, а та кож молодь у каледжах та уні верситетах радо ЇЇ слухач. Тому для музик є часті нагоди висту пу в таких замкнених гуртах — поза нагодами спільних чи о- с<ремих концертів. — А як пробігає навчання му зики? — Ви думаєте в Українсько му Музичному Інституті? О, це для мене велика втіха. Віперше зустрічаюсь із українською мо лоддю і вона така талановита! Цього року я1 перейняла заряд Муз. Інституту в 'Нюарку, де живу. Підготовляємось тепер до закінчення півріччя, це дає багато роботи. Та я радію, що так баїгато нашої молоді вчить ся! і знання музики в нас росте... — Коли почує вас українська громада в ЗДА? — Поза Ню Йорком', думає те?^ працюю весь час над ма- теріялом для концерту. Оце не давно тому була запрошена у Филаделфії, а в квітні виступа ла на турне із співаком М. Мін ським. Хотілось би побувати всюди, де живуть наші люди. Хоч частіше граю для чужих, пр о те н айб і л ь ш е задоволення дає мені гра серед своїх, де зразу ж постає лучність між публикою і міною... — Не жаль вам за Віднем? — Покищо праця не дає ду мати іпро те. Хоча мій зівязок із Віднем не урвався, бо в Австрії живе багато знайомих музик та любов до моєї мами вища за МІЙ сентимент ДО ВІДНЯ. Наша піяністка живе з маті- рю. Всі ми знаємо Олену Гор-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
