Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ВЕЖА ВОЛОСЬКОЇ ЦЕРКВИ Мов у грозі піднесена рука, Над нею днів шумить дзвінка ріка, Вона над містом мовчки височіє, Де у горі хрест злотом паленіє. Спинись, людино! Хто читати вміє Послухай лиш, примкни тремтливі вії, В цих мурах, кладених з пісковика? І вчуєш голос, що пливе в віках. І він тебе, мов хмелем, розколише. О, стій спокійно. Слухай — тихше, тихше, Хай в жилах дзвоном грає давня кров! І ти нераз, як в душу ляжуть хмари, Коли у серце туга громом вдарить, Немов жебрак, сюди завернеш знов. Із збірки „Щедрість” Бюро Централі СУА одержує чимало листів із запитаннями, які могли б заінтересувати кола наших членок і читачів „Нашого Життя“. На особливо цікаві за питання у тих листах відповіда тимемо у цій рубриці. Також прохаємо подавати свої думки для використання у цьому ли стуванні. Дві іміграції У нашому листуванні, а та кож у товариських розмовах чи на зібраннях проскакує часто питання про те, яке значення мають обі хвилі іміграції. Воно вже доволі оклепане й обсу- джене з різної точки погляду. Та не зашкодить нам спинити ся над ним із площини нашої організації. Бо воно суттєве для дальшого співжиття і спів праці давніх із новими. Коли хочемо зясувати собі значення одних і других, треба перенестись думкою в ті далекі часи, коли перші наші пересе ленки сюди прибували. Це були молоді дівчата без великої о- світи й життєвого досвіду. Не знаючи мови, вони тяжко про бивались у початках, з трудом поборюючи свою тугу за рід ним краєм. Та тверді засади, які винесли з рідного дому, не дали їм пропасти. Вони міцно держались свого гурта та зви чаїв, творили родини і налад- нували життя. Коли впав клич згуртуватись у свою організацію, жіноцтво живо на нього відгукнулось. Без великих слів і заохоти ста нуло до праці. Зрозуміло, що настав час наладнувати й життя громади. Тому, будуючи свою Із листування організацію, воно брало участь також у будові церкви чи на- роднього дому. У цій громадській праці аме риканська українка розвинула ся і дозріла. З несміливої моло дої дівчини вона перемінилась у досвідчену діячку, що вміє вести збори, переводити імпре зи та плекати звязок із амери канськими жіночими організа ціями. Вона вже стала йти влас ним шляхом у громадському житті. Та головною пружиною її діяння була любов до рідно го краю. Вона памятає про йо го недолю, не забуває його в нещасті й відгукується на кож ну його важнішу потребу. Нова хвиля іміграції виру шила сорок літ пізніше, пере живши зрив нашої державно сте й важку, невпинну бороть бу за неї. Це загострило її чуй ність до проблем національно го життя. Вона покидає рідну стріху в обороні проти ворога тяжкого й залишає все, щоби рятувати рідне слово в устах своїх дітей та плекати свою, невгнуту українську думку. Ці лий час мандрівки вона обері гає одне й друге. Й коли при була на поселення за океаном, стала тут по своєму наладнува ти життя. Обі хвилі переселенців зу стрілись наперед в особистому житті, а потім у громадській праці. Нічого дивного, що за раз же виринули поважні різ ниці у підході. Одні й другі пе рейшли іншу життєву школу, одні й другі ставлять до життя інші вимоги. Дарма, що пряму^ ють усі до одної мети. При такій зустрічі легко па дають докори в одну або другу сторону, не завжди оправдані. Забувають одні й другі, що кожен час вимагає свого. Пер ша переселенка вийшла з-під низької стріхи і виросла в кра їні хмародерів на громадянку — це вже один її великий осяг. У висліді вона має реальні здо бутки: тисячі пожертв для рід ного краю, рідні храми й гро мадські доми та освідомлення американського світу. Можли во, що вона й дечого не до пильнувала у своєму змаганні, як це їй закидають. Та саме тут черга на новоприбулих. Вони озброєні в досвід і науку, мо гли б краще освідомити світ про Україну. Бачимо вже дока зи того в починах 22 Відділу СУА в Шикаго, Ілл., що навя- зав взаємини з жінками поне волених народів, або 58 Відділу у Дітройті, Миш., чи Окружної Ради у Филаделфії, Па., що співпрацюють тісно з Інтерна ціональними Інститутами. А жіноцтво Ню Йорку бере саме успішну участь на Міжнародній Жіночій Виставці. Та знову ж таки й ця праця вимагає спільного зусилля. Во на мусить спиратись на тут ро дженому поколінні, яке воло діє мовою та знає спосіб ду мання американського світу. Знову йде вклад різних варто стей у велике діло освідомлен ня про Україну. Це треба в наших взаєминах завжди памятати. Перші пере селенці побудувати життя по своєму. Вони вложили в нього стільки ж сил і волі, що тепер вкладають нові на свій лад. І тільки віддаючи належну шану вартостям обох, можна змага ти разом до одної мети. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
