Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ВЕЖА ВОЛОСЬКОЇ ЦЕРКВИ Мов у грозі піднесена рука, Над нею днів шумить дзвінка ріка, Вона над містом мовчки височіє, Де у горі хрест злотом паленіє. Спинись, людино! Хто читати вміє Послухай лиш, примкни тремтливі вії, В цих мурах, кладених з пісковика? І вчуєш голос, що пливе в віках. І він тебе, мов хмелем, розколише. О, стій спокійно. Слухай — тихше, тихше, Хай в жилах дзвоном грає давня кров! І ти нераз, як в душу ляжуть хмари, Коли у серце туга громом вдарить, Немов жебрак, сюди завернеш знов. Із збірки „Щедрість” Бюро Централі СУА одержує чимало листів із запитаннями, які могли б заінтересувати кола наших членок і читачів „Нашого Життя“. На особливо цікаві за питання у тих листах відповіда тимемо у цій рубриці. Також прохаємо подавати свої думки для використання у цьому ли стуванні. Дві іміграції У нашому листуванні, а та кож у товариських розмовах чи на зібраннях проскакує часто питання про те, яке значення мають обі хвилі іміграції. Воно вже доволі оклепане й обсу- джене з різної точки погляду. Та не зашкодить нам спинити ся над ним із площини нашої організації. Бо воно суттєве для дальшого співжиття і спів праці давніх із новими. Коли хочемо зясувати собі значення одних і других, треба перенестись думкою в ті далекі часи, коли перші наші пересе ленки сюди прибували. Це були молоді дівчата без великої о- світи й життєвого досвіду. Не знаючи мови, вони тяжко про бивались у початках, з трудом поборюючи свою тугу за рід ним краєм. Та тверді засади, які винесли з рідного дому, не дали їм пропасти. Вони міцно держались свого гурта та зви чаїв, творили родини і налад- нували життя. Коли впав клич згуртуватись у свою організацію, жіноцтво живо на нього відгукнулось. Без великих слів і заохоти ста нуло до праці. Зрозуміло, що настав час наладнувати й життя громади. Тому, будуючи свою Із листування організацію, воно брало участь також у будові церкви чи на- роднього дому. У цій громадській праці аме риканська українка розвинула ся і дозріла. З несміливої моло дої дівчини вона перемінилась у досвідчену діячку, що вміє вести збори, переводити імпре зи та плекати звязок із амери канськими жіночими організа ціями. Вона вже стала йти влас ним шляхом у громадському житті. Та головною пружиною її діяння була любов до рідно го краю. Вона памятає про йо го недолю, не забуває його в нещасті й відгукується на кож ну його важнішу потребу. Нова хвиля іміграції виру шила сорок літ пізніше, пере живши зрив нашої державно сте й важку, невпинну бороть бу за неї. Це загострило її чуй ність до проблем національно го життя. Вона покидає рідну стріху в обороні проти ворога тяжкого й залишає все, щоби рятувати рідне слово в устах своїх дітей та плекати свою, невгнуту українську думку. Ці лий час мандрівки вона обері гає одне й друге. Й коли при була на поселення за океаном, стала тут по своєму наладнува ти життя. Обі хвилі переселенців зу стрілись наперед в особистому житті, а потім у громадській праці. Нічого дивного, що за раз же виринули поважні різ ниці у підході. Одні й другі пе рейшли іншу життєву школу, одні й другі ставлять до життя інші вимоги. Дарма, що пряму^ ють усі до одної мети. При такій зустрічі легко па дають докори в одну або другу сторону, не завжди оправдані. Забувають одні й другі, що кожен час вимагає свого. Пер ша переселенка вийшла з-під низької стріхи і виросла в кра їні хмародерів на громадянку — це вже один її великий осяг. У висліді вона має реальні здо бутки: тисячі пожертв для рід ного краю, рідні храми й гро мадські доми та освідомлення американського світу. Можли во, що вона й дечого не до пильнувала у своєму змаганні, як це їй закидають. Та саме тут черга на новоприбулих. Вони озброєні в досвід і науку, мо гли б краще освідомити світ про Україну. Бачимо вже дока зи того в починах 22 Відділу СУА в Шикаго, Ілл., що навя- зав взаємини з жінками поне волених народів, або 58 Відділу у Дітройті, Миш., чи Окружної Ради у Филаделфії, Па., що співпрацюють тісно з Інтерна ціональними Інститутами. А жіноцтво Ню Йорку бере саме успішну участь на Міжнародній Жіночій Виставці. Та знову ж таки й ця праця вимагає спільного зусилля. Во на мусить спиратись на тут ро дженому поколінні, яке воло діє мовою та знає спосіб ду мання американського світу. Знову йде вклад різних варто стей у велике діло освідомлен ня про Україну. Це треба в наших взаєминах завжди памятати. Перші пере селенці побудувати життя по своєму. Вони вложили в нього стільки ж сил і волі, що тепер вкладають нові на свій лад. І тільки віддаючи належну шану вартостям обох, можна змага ти разом до одної мети. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
