Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Ізідора Косач-Борисова 4) IV На Різдвяні й Великодні Свята то всі в нашій родині ма ли більше вільного часу для відпочинку та приємної і здоро вої розваги. В інший час, то кожен із нас був занятий я- кимсь ділом. Батько був обтя- жений -службовими обов'язка ми, мав ще громадські справи, а вдома — господарські, б'о жадних управителів на госпо дарстві не тримав. Мама дуже багато часу уділяла громад ським і літературним інтересам та науці й вихованню своїх ді тей, а також в загальному керу вала домашнім господарством. Михайло в ті часи вдома бував лише на вакаціях. Але й тоді він захоплювався наукою і літера турою й багато в дечому допо магав батькам, сестрам і брато ві. Леся також ніколи не марну вала часу. Вона багато писала, студіювала літературу та листу валася в різних справах навіть тоді, як через хворобу лежала у ліжку. До того Леся знаходи ла ще час на те, щоб когось із Колодяженців вчити читати, бо в Колодяжному тоді мало було письменних селян. Вона також радо доглядала хворих. Памя- ЛАНСІНГ, МИШ. Ювілей 38 Відділу Дня 28 вересня заля Нар. До му наповнилась гістьми. Серед приявних мейор міста та інші місцеві діячі з родинами. Наші гості прибули з Ґренд Репідс, Дітройт, Ґрік Батейл, Каламазу, Джекзои, Саґінав та інші. З Ді тройт приїхали містоголова СУА п. Будзол, голова Філії п. Ясін ська. Заля не вміщувала гостей і треба було накривати столи двічі. Скрізь і всюди видно ба дьору й метку п. Наконечну, що метушиться між залею й кух нею — і з гостями говорить та дає ще останні розпорядки. По смашному обіді, що його приготовили членки, гості пере йшли до обширнішої залі з е- страдою. Свято відкрила п. На конечна, промовляв мейор міста, отці парохи о. Шмондюк і о. Ми- галь. Вітали Відділ із ювілеєм і заохочували жіноцтво до праці Колодяжне таю, як однієї осени в нашій околиці була пошесть черевно го тифу, і в Колодяжному де кілька людей захворіло. При Колодяженська жінка Варка Пирогова зі своїм сином Михалком, найближча су сідка садиби Косачів. Леся Українка при ятелювала з родиною Пирогів, навіть до глядала там дівчат, що хворіли на тиф. в церкві й організації. П. Будзол вітала ювілятку від Гол. Управи СУА, п. Ясінська від Філії СУА та Відділів у Дітройті. Говорили також голови Відділів СУА в Ді тройті, яких прізвища я не вспі- ла записати. Від жіиок-гетьма- нок говорила п. Біловус. Напри кінці подала я короткий пере гляд вкладу жіночої праці в на ше життя. Промови були переплітані співом пп. Шаран і Мозоля при супроводі и. Атаманець (усі з Дітройту). Милі голоси чарзчіа- ли присутніх. Оцим закінчилось свято, що залишило гарний спомин. Паїті Наконечна може бути горда з вдатно підготованої імпрези, а членки 38 Відділу напевно на беруть ще більшої охоти до праці. Марія Голуб культ.-освітня референтка Гол. Управи СУА цій хворобі дуже небезпечно порушувати належну дієту, а в нас на селах вважалося, що гріх не дати тяжко хворому чогось зї-сти, чого він бажає. Отож трапився такий випадок, що одна молода дівчина, що вже видужала від тяжкої форми че ревного1 тифу, померла від то го, що зїла солоного огірка, якого дала їй мати на її про хання. Довідавшись про цей випадок, Леся що саме приїха ла додому, стала особисто до глядати ще двох хворих у цій родині й сама пильнувала вико нання лікарських приписів, аж поки обоє остаточно не виду жали. Сестра Ольга була весела, жвава, дуже енергійна і госпо- дарна. Про нас трьох ^блодших дуже дбала й у нас її авторитет стояв високо. 6 Лесею вона бу ла дуже близька все життя. Ба гато вчилася в той час, прохо дячи курс середньої школи за програмою 8 кляс мужеської гімназії, бо вже й тоді хотіла бути лікарем, а для вступу на медичний факультет вимагала ся саме така середня освіта. Оксана була повільнішої вда чі, на вроду була тендітна, з ди тинства мала вишуканий смак, любила музику, пізніше добре грала. Микола був здоровий, міц ний хлопчик, мякого характеру, ніяковів з дорослими, але в ди тячому товаристві досить бала кучий і дотепний. Любив при роду, завжди мав у себе диких тварин і доглядав їх дуже пиль но. Як мав десять років, то вже добре їздив верхи і свого коня сам доглядав, любив і жалував його так, що бувало їде кудись, а як зобачить десь дуже гарну траву при дорозі-, то злізе, роз- нуздає й попасе коня. На Шев- ченковому святі у нас в родині він сам за своїм вибором декля- мував вірш „Гей у мене був ко няка... “ Захоплювався пригод ницькою лектурою і героїкою. Оксану і Миколу вже по справ жньому вчили за певною про грамою. Одна тільки я була ще такого віку, що забезпечує до сить дозвілля. Хоч вдачею ми в родині були різні, але в одному всі були
Page load link
Go to Top