Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Які напрямні СФУЖО? (Думки зприводу дискусії) Стаття О. Сулими „До програми СФУЖО44 викликала оживлену диску сію, що розгортається на сторінках „Н. Ж.44. Це не дивно, бо заторкнула п. Судима нерви головних духових ма гістралей жіночої проблематики. Сво єю статтею вона ставить на кін з усією яскравістю проблему психологічної соборности. Признаючи зах. україн ському жіноцтву довголітній стаж ор ганізаційної громадсько - суспільної праці, п. Сулима видвигає з другого боку духові вартості українки-наддні- прянки, тієї, якої ворог не зломав і яка в умовинах найбільшого духового і фізичного терору змогла творити цін- нощі, творити невмірущий моральний капітал. Діяла вона пліч-о-пліч із муж чиною, не маючи обставин для творен ня власних жіночих організацій. П. Сулима, на нашу думку, має гли боку рацію в цьому твердженні. Не- меншу рацію має авторка твердячи, що для здійснення психологічної со- борности повинне і західне і східньо- українське жіноцтво змагати до сти слої співдії, взаємопізнання і взаємо розуміння. П. Сулима вбачає одначе брак цієї взаїмодії у рямах СФУЖО і кладе це Федерації в вину. У СФУ ЖО, мовляв, панують зах. українські методи праці. Методи організаційної праці зах. українського жіноцтва не можна одначе вважати вадою, бо ж відомо, що вони уже себе оправдали в житті зах. України, тоді коли Над дніпрянщина не могла, через обста вини, накинені їй ворожим окупантом, створити якихсь тривких напрямних праці жіночих організацій. Помилкою натомість було б ограничитись ви ключно до втертих, старих методів праці і створити тим самим з колись живого і творчого — духову заско- рузлість. У дії живих людей необхід ний ріст, а цим ростом і поступом у нас самих є у даній справі збагачення досвідом і духовими вартостями на ших посестер з-над Дніпра, приєднан ня їх до спільної зорганізованої дії. про видання творів Лесі Укра їнки в англійському перекладі. Треба тут відмітити, що у- країнки довго добивалися, щоб належати до Міжнародної Ра ди Жінок, що має свою центра- лю в Цюріху, у Швайцарії, і в якій до 1929 р. була національ на репрезентація України. Тому прийняття СУА до НРЖ треба вважати значним досягненням. Знаючи ідеологічні основи СФУЖО, можемо твердити, що СФУЖО не культивує ніяких регіональних уподо бань і що радо сприймає всяку ідею, коли вона виходить із рядів наддні- прянок та має національно-державний характер. Критичні завваги п. Сулими мають одначе свою рацію у тому відношенні, що Федерація ще замало зробила кро ків для того, щоб приєднати до своєї праці більше число наддніпрянок. Та кож замало ще зроблено для пізнання ментально сти українки, що перебуває тепер під совєтським режімом та для пізнання можливих змін у її сучасно му житті. Це і є та важлива ділянка, в якій треба попрацювати і в якій не обхідно здобути значні осяги. Щоб дійти до того як це здійснити, необхідно вислухати думки тих жінок доброї волі, яким справа ця лежить усім тягарем на серці. Дуже цікаво бу ло б почути про це думку п. Сулими й інших наддніпрянок, що зацікави лись цією дискусією. В імя перебутих і триваючих страждань українки, в імя волі і правди України ви двигнути у- країнку-емігрантку з підсовєтської о- купації, побачити її дію на широкій політично-громадській плятформі — це задушевне прагнення всіх тих, які боліють за Україну і її справу, без огляду на територію, з якої походять. Із статті О. Сулими, а ще більше з статті д-р Н. Синявської „Чи в програ мі справа?44 проглядає одначе неозна- йомленість із напрямними СФУЖО. Напрямні СФУЖО обгрунтовані націо нально-державними потребами і то не в еміграційному аспекті, а з точки по гляду потреб України. Завданням СФУ ЖО є: 1. активізувати і сконсолідувати усе здібне до дії українське жіноцтво, розкинене по всьому вільному світі, 2. згуртувати його довкруги спільної української національно-державної і- деї, 3. влити в нього духа соборности, 4. охоронити його перед фізичним і моральним занепадом, 5. зберегти для України душу дитини тієї матері, якій доводиться жити серед чужомовного населення і допомогти їй виховати своїх дітей на повновартісних грома дян майбутньої української держави, а як зайде потреба, то й борців за неї, 6. причинитися до консолідації всіх на ших політично-громадських чинників та здобути значучий голос в загально національних справах, 7. здобути звяз- ки з міжнародними жіночими органі заціями світу й увійти в контакт із чільними жіночими особистостями різ них країн та через виявлення своїх фактичних духових вартостей здобути собі моральний капітал серед найви щих діючих жіночих кругів і тим са мим мати змогу поставити в обороні тієї страдальної матері і жінки на У- країні своє ваговите й міцне слово, слово правди про ту українську ма тір, слово оскарження на її мучителів, слово оборони її прав та прав її кра їни. Це і є в основному напрямні СФУ ЖО, в них виражається ідея українки. Ідея ця світла і нічия критика її не по валить. Зате здійснювання цих на прямних у житті нелегке, вимагає зу силь, праці й часу, а головно доброї волі більшого числа жінок, які б горі ли цією ідеєю. При кожній праці трапляються по милки, є вони і в СФУЖО. Тому й кри тична думка про працю СФУЖО необ хідна, та думка щира, пряма і добро зичлива. В тій цілі й помішуються на цій сторінці різні голоси. У відповідь д-р Н. Синявській мож на сказати, що вже самі напрямні СФУЖО не дозволяють ограничувати нашої діяльности до більшої чи мен шої харитативної акції, хоча СФУЖО в цій ділянці через Комітет „Мати й Дитина44 уже має значні осяги, що здо були розголос у світі. Помилкове та кож твердження згаданої авторки про завдання жінки-християнки у світі. За вдання її під цю пору уже далеко не ограничуються до харитативної акції. Уже поверховний вгляд у програми великих міжнародних організацій хри стиянського жіноцтва виявить нам, що основним їхнім завданням є здобути громадську рівність жінки. Чи ж смі ємо ми уступати їм нашим рівнем? Рі шуче ні. У нас бо завдання ще більші і трудніші ніж у них — ми змагаємось за нашу державність, а вони її вже ма ють. Тому від нас вимагається біль ше, як „без великого шуму і декляма- цій — проводити велику харитативну роботу44. Хоч ми стомлені нераз обста винами нашого емігрантського життя всеж мусимо видати з себе максималь не зусилля і ніколи не обмежуватися до необхідного мінімума, яким є „при стосування до вимог і інтересів щоден ного життя44. Ми ж бо є тією щасливою частиною українського жіноцтва, якій дано пра во, змогу і обовязок боротися у віль ному світі за ту нашу сестру, за ту матір над Дніпром і над Дністром, що чесно і гордо носить у своєму серці горе своєї окраденої отчизни. Наталя Іщук-Пазуняк Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
