Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 OUR LIFE • June-July 2026 Навчи нас, Боже, як нам далі жити ного мережива з використанням спеціаль - них інструментів (човників, голок). Його також називають вузликовим мереживом, оскільки воно складається з вузлів і піко, які формують основні елементи фріволі - те – кільця та дуги. Мереживні прикраси майстрині є унікальними, схеми для них п. Катерина найчастіше створювала сама, керуючись власною фантазією. Цікавим застосуванням фріволіте є використан - ня мережива для обрамлення ікон. У час повномасштабної війни росіїї з Україною майстриня зі своїм чоловіком плели ос - нови для маскувальних сіток. Навіть коли тяжка хвороба прикувала її до ліжка, вона, лежачи, виготовляла обереги — ангелики, ікони для воїнів ЗСУ. Це була її молитва, її сила, її спосіб підтримати тих, хто боро - нить нашу державу. У 2025 р. Катерина Калініченко відійшла у засвіти, а її чудово оздоблена ікона тепер прикрашає офіс СУА в Ню Йорку. Цей пода - рунок став символом того, як переплелися роки праці союзянок у проєкті «Поміч бабу - сям»: жінки, які відстоювали незалежність України в часи совєтського союзу та були репресовані й позбавлені волі (у в’язницях, концентраційних таборах, екзилі) за свої політичні, релігійні та національні погляди, і майстриня Катерина Калініченко як уособ- лення українського мистецтва, української культурної спадщини. Саме збереження та поширення інформації про неї стало одні - єю з цілей створеного 100 років тому Союзу Українок Америки. Це за право українців вільно творити в своїй державі жертвували своїм життям політв’язні та бореться тепер Україна. Дякуємо всім, хто підтримує гуманітарні проєкти СУА, підтримує Україну. Окрема вдячність д-рці Марті Кічоров - ській Кебало за узгодження україномовно - го перекладу цитат з її книги «A Century of Commitment – The UNWLA Story», що вико - ристано у дописі. Віра Сорочак , 129-й Відділ, Детройт Навчи нас, Боже, як нам далі жити. Як залічити душі зранені дітей? Хіба ж можливо геноцид такий простити? Жахіття, які скоїла орда недолюдей? Ту матір, яку орки гвалтували, У шестирічного синочка на очах. Вона молила їх і плакала , благала... Та, видко, догорала вже її свіча. Розтерзана, від крові почорніла, Вона лежала так, як весняна рілля. Лиш поглядом в куті синочка взріла Й очима лагідно до нього промовля: «Візьми той образок, що у тебе над ліжком, Як тільки зможеш, високо його неси, Весь час молись. Настирливо та ніжно Ти Матір Божу та її Ісусика проси». Вона в заплакані вдивлялась оченята — Хотіла зрозуміти, чи він все почув. І в погляді зловила: «Буде всім відплата! Мамо, я виросту і відімщу!» І так їй легко стало... підвестись хотіла, Щоб сина ще про щось застерегти... Та... вже душа до неба полетіла... Вона не в силі була смерть перемогти. Хлопчик у розпачі не знав, що мав робити? У своїх шість на півстоліття постарів. Сирена вила знов несамовито. Тут, біля мами, він і посивів. Я проклинаю вас, головорізи кляті! До сьомого коліна кожного з вас прокляну! Цей гріх навіть на совісті не буду мати, Я і на сповіді про нього наспімну. Я знаю, Господи, ти вчиш усім прощати. Так. Людям я прощала й наперед прощу, Та оркам-цим бандитам, цим нащадкам ката — Пробач, мій Боже, їм я не прощу! Ні Маріуполь не прощу, ні Бучу! І хоч би цілий світ про це просив, благав, Я НЕ ПРОЩУ! Ти чуєш мене, сину сучий! Я вбивцям не прощу звірячих тих забав!
Page load link
Go to Top