Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
2 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2018 Роблячи порядок в домі перед Різ двя - ними святами, поки вся родина збереться ра з ом, та впорядковуючи деякі документи, я на трапила на одну з багатьох моїх папок, напов нених нотатками та фотогра фіями СУА. Саме ця папка була датована 1991 - м р. і мною під писана «Коли це все почалося». Забувши про свою найближчу ціль, я полинула думками в бе резень 1991 - го р. в час, коли у Кер - гонксон/Поукіпсі, штат Ню Йорк, «народився» 95 - й Відділ СУА. За мене пр оголосували як за першу голову відділу і ця подія розпочала мою подорож до багатьох майбутніх життєвих досвідів у СУА. Я зрозуміла, що це справді був відповідний момент для особистих роздумів, оскільки 2018 - й р. буде десятим роком мого перебування на посад і голови СУА. Що я пізнала і зрозуміла від 1991 - го р.? Якими були плоди приналежності та активного членства в СУА? Якими були плоди пізнання найстарішої та найбільшої жіночої організації в США? Що СУА вніс у моє життя? Вдивляючись у захоплені обличчя нових членок 95 - го Відділу на цій фотографії за 1991 - й р., я роздумувала над 10 роками, про - веденими на посту голови 95 - го Відділу (перед тим як обмеження терміну було вписане у наш Статут), і про те, як ми разом працювали. Жінки з 95 - го Відділу об’єдналися у д осить випадковий спосіб, оскільки в той час в Поукіпсі не було як такої структурованої укра - їн ської громади. Проте, вони продовжували бути близькими та залишалися подругами, підтримуючи одна одну як у добрі, так і в погані часи. І також, як спільнота, хоч і з різним досвідом, вони дізналися більше про СУА, про українські традиції та культуру, і з гордістю ділилися цими знаннями з американськими громадами у своїх місцевостях. Тоді я собі подумала: що було тим клеєм, який тримав відділ разом? Дружба, що вини кла на початку і заснована на етнічному походженні, пере - творилася на особистий зв’язок, що постійно зростає. Я впевнена, що постійний досвід співпраці з членками цього відділу віддзеркалює всі відділи СУА по всій країні. Протягом багатьох років моя мама б ула відданою членкою 32 - го Відділу в Ірвінґтоні, штат Ню Джерзі (нині відділ розв’язаний), але я ніколи до кінця не розуміла її відданості відділові та його членкам, поки сама не відчула «сестринство» СУА, його підтримку та мережу спільнотности. З огляду н а ширші перспективи, я виявила, що робота в поважній і широко визнаній організації, такій як СУА, дала мені глибше усвідомлення українсько - амери кан - ської спільноти в цілому. Взаємодія з різними організаціями розширює контакти та зв’язки нашої спільноти. І снує можливість для спів - праці з посадовими особами урядів Сполучених Штатів та України, з гордістю представляти нашу 92 - річну історію досягнень й отримати розуміння дипломатичного представництва обох країн. Подорожуючи в Україну, щоб пред - ставляти СУА, чи це надання соціяльної допомоги або співпраця у спільних зусиллях з Союзом Українок в Україні, або під час репрезентування СУА на конгресах СФУЖО чи СКУ, швидко стає очевидним, скільки поваги наша організація заслужила за десятиліття своєї присвяти Україні та українським питан - ням. Це справді честь і смиренний досвід, який одночасно підштовхує вас, щоб відповідати вимогам завдань і бути готовими робити все можливе. Що стосується суспільної опіки , яку надає СУА, то наші про є кти завжди є уроком співчуття та п окірності для нас. З часу моєї першої поїздки у серпні 2008 - го р., а пізніше подорожуючи в зони повеней на Західній Україні та протягом останніх трьох років відвідуючи поранених на війні на Сході Україні та їх сімей, заглядаючи в сумні очі тих, кому ми доп омагаємо, починаєш розуміти глибше те, що сприймається як належне тут, у Сполучених Штатах. Те, що ми надаємо, це не тільки фінансова допомога. Це також підтвердження, спосіб показати, що хтось з іншого боку Атлантики справді піклується про тих, хто має по треби. Тому впевнено можу сказати, що членки СУА відчувають потреби інших та піклуються про них. Я щиро відчуваю, що кожній членці СУА, яка хоче служити відповідально на будь - якому рівні нашої триступеневої організаційної структури — відділ, округа або гол овна уп ра - ва — дана можливість розвивати міцні ко муні - кативні та дипломатичні навички, коли цьо го
Page load link
Go to Top