Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2018 WWW. UNWLA .ORG 13 НЕПОКАЗНА ЗВИТЯГА (кілька епізодів з життя поручника Армії УНР, лікаря Христини Скачківської - Сушко, 1919 — 1925 рр.) Поручник Христина Скачківська - Сушко в уніформі лікаря 6 - ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР. Загальна канва більшості перепитій на життєвому шляху Христини Євгенії вни Ска - чківської - Сушко ( 1894 — 1967 рр.) — єдин ої жін - к и - старшин и в Армії УНР, лікар я й керівник а військового шпиталю у таборі Щипіорно (Польща), українськ ої громадськ ої діячк и — вперше була висвітлена у праці К. Науменка. Попри посилання на використання архівних документів, автор праці не уник низки фактологічних неточностей , про які йдеться у статті - рецензії Л. Бея . У цьому дописі про - поную деякі факти з життя та діяльності цієї не пересічної особистості. Вони базуються на в икорист анні а рхівн их документ ів і, зокрема тих , що зберігаються в Центральному держав - ному архіві вищих органів влади та упр авління України (ЦДАВО України). За даними, отриманими під час фрон - тального опрацювання кількох архівних справ згаданого архіву (з фондів 2439 і 3523) , є підстави вважати, що перед початком Першої світової війни Христина Євгеніївна пройшла повний курс навчання на медичному факуль - теті Лозаннського університету (Швейцарія). Успішне закінчення університету та знання кількох іноземних мов (німецької, фран - цузької, пол ьської), а також української та російської, свідчили про її природні здібності та потяг до навчання. Очевидно, що перед початком війни Скачківська повернулася до - дому, а в 1916 — 1917 рр. перебувала у Пет - рограді, де склала іспит на право здійснювати лікар ськ у практик у . Але ще до цього (орієнтовно – навесні 1915 - го р.) вона побралася з князем Ніколаєм Пав ловичем Долгоруким, а 26 - го березня 1917 - го р. народила доньку Світлану . Загибель її чоловіка на фронті, страхіття більшовицьких переслідувань змусили Христину шукати шля - хів для порятунку себе та доньки в Україні. До вирішення її долі можливо що долучився С. Петлюра, який (задля приховання її належ - ності до російського аристократичного роду ) н ібито придумав їй нове прізвище – Скач - ківська , бо Головному о таману впал и в око її надзвичайна рухливість і непосидю ч ість . Потім він не залишав її поза своєю увагою, допо - магаючи чим тільки м іг. За не з’ясованих обставин на початку літа 1919 - го р. відбулось її знайомство і з пол - ковником Армії УНР Романом Сушком, д ру - жиною якого вона стає невдовзі. Імовірно , не пізніше липня цього р оку Скачківська - Сушко була прийнята на дійсну військову службу лікар ем до Армії УНР, після чого опинилась у самому вирі бойових дій, що тоді провадили вояки - українці проти більшовицьких в ійськ. Покликана лікувати , Сушко сама була двічі поранена . Після операцій і лікування у 1920 - му р . вона народила другу доньку Ро - манну та повернулас я до Дієвої армії. Наказом командувача 6 - ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР полковника М. Безручка її б уло при - значено лікарем 46 - г о куреня цієї дивізії (ним командував її чоловік Р. Сушко). І знову доля була немилосердна до неї: у бою з біль шо - вицькими військами поблизу с . Перга її було поранено . Її заслуги в справі збройного захисту УНР від більшовицької навали були гідно вша - новані вищим державним прово дом Респу б - ліки. Рапортом від 10 - го серпня 1920 - го р. Г е - нерал - поручник В. Зелінський клопотався пе - ред Головним о таманом С. Петлюрою про ви - дачу Х. Сушко грошової допомоги для «ку - рортного лікування за к ордоном». Резолюція Головного о тамана заслуговує на те, щоби бути
Page load link
Go to Top