Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
32 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2018 Лист и до редакції ⬆⩸ « Дорога Редакціє! Принагідно я познайомився зі змістом листопадового числа двомовного журнал у «Наше життя» — oргану Союзу Українок Америки. Колись цей журнал виходив лише українською мовою. На мою думку, це число журналу сенсаційне своїм змістом, бо в статті «Етнічні українські народи» авторства ред. Лариси Тополі відкриває перед читачами Америку . Досі я був впевнений, що є один Український Народ, одна Українська Нація, а ось ніби з чарівного дзеркала троля довідуюсь, що гірські племена Українського Народу (та й не тільки) — лемки, бойки та гуцули — це якісь окремі народи, що живуть на українській землі. Кому це все потрібне? Нас усе ділили вороги, бо поділених і легше підкорити, і поневолити легше, а ми тепер уже самі починаємо себе ділити. Відомо ж бо, що не на користь канадський професор творить з нас тзв. «русинський народ», a поляки почали зар аховувати наших лемків до окремого народу, aякже. Авторка статті «перескочила» усіх: — окремими народами назвала також бойків, гуцулів і інших. Це зневага для українців! Дальше пояснення у статті не роз’яснює проблеми, а заплутує її. У статті читаємо, що « 80 — 90 - ті рр. минулого століття часто називають початком відродження народності лемків»(! ?). Так могли писати тодішні лемківські москвофіли та сучасні творці «русинського народу». В тому часі можна говорити про національне са - моусвідомлення лемків як неві д’ємної складової частини Українського Народу. Шановна авторка пише, що «лемки намагаються зберегти свої національні особливості, найперше мову». Вони ж бо іншої національности ніж українці і мова в них інша, чи не так? Ні, пані редактор — лемки знають, що вони — вітка Українського Народу, а спілкуються лемківською говіркою, одною з південнозахідніх говірок української мови, а не мовою якогось окремого народу. Стаття ред. Лариси Тополі не приносить слави ні журналові, ні користи Союзові Українок Америки. З пошаною, Микола Дупляк .» (* Автор листа – колишній редактор газети Братського Союзу «Народна Воля», інспектор і учитель Рідної Школи, провідний член Організації Оборони Лемківщини й громадський діяч.) ——————————————————————————————————————————————— —————————— ⬆ ⩸ « Хочу подякувати Вам за допис « Всесвітній День доброти». Я не знала про існування такого, але це збігається з моєю найбільшою мрією: Бажань, старань і мрій багато було у житті, та понад всіх піднялася одна мрія головна – хоч недосяжна, але ж так жагуча й осяйна: Щоб став навколо кращим світ, і люди були всі добріші, щоб всезагальнеє добро здолало всяке підле зло. Щоб українці всі звернулися до Бога й знайшли ту світлую дорогу, що приведе державу в майбуття без кривд, обману і страждань, де запанує мир і справедливість, і всіх огорне братня єдність. Отаке мені мріється, а Ви даруєте всесвітню підтримку! Тож уже приєднуюся та думаю, як залучити до Дня Доброти (який має спонукати 365 днів!) якомога більше українців. Почну з facebook і Ліги Укр аїнських Жінок... А Вам – велике й щире СПАСИБІ! З повагою, Лідія Купчик, Україна .» ————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— ⬆ ⩸ « Вельмишановні пані! Дякую за останній журнал «Наше життя», число 10, з мо є ю роботою «Володимирська гірка , Київ » . Робота давня (1961 - й рік), я забула за неї і було приємно її побачити! ...Про мої (наші) муки трохи перебільшили... Ми не були в «таборі смерти» ( death camp ) Тоді і там уже було близько до кінця і була «мішанина» стра шного і дурного... Ми використали обставини, вивчили можливості , як і коли можна було втекти... Позували себе фран цу - женками..., що обслуговували німецьких начальників. ...Я знала французьку мову, розпитувала , як вони входять і виходять з табору — для вив чення ситуації і наступної втечі. Потім, уже весною, ми дізналися, що цей табір було евакуйовано далі на захід, а начальник... під час бомбардування тієї частини Німеччини був поранений (йому одірвало ногу)... Бажаю всім Вам всього найкращого та дальшої ко рисної і цікавої праці. З повагою — Катерина Кричевська - Росанд и ч .»
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
