Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
2 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2018 Роблячи порядок в домі перед Різ двя - ними святами, поки вся родина збереться ра з ом, та впорядковуючи деякі документи, я на трапила на одну з багатьох моїх папок, напов нених нотатками та фотогра фіями СУА. Саме ця папка була датована 1991 - м р. і мною під писана «Коли це все почалося». Забувши про свою найближчу ціль, я полинула думками в бе резень 1991 - го р. в час, коли у Кер - гонксон/Поукіпсі, штат Ню Йорк, «народився» 95 - й Відділ СУА. За мене пр оголосували як за першу голову відділу і ця подія розпочала мою подорож до багатьох майбутніх життєвих досвідів у СУА. Я зрозуміла, що це справді був відповідний момент для особистих роздумів, оскільки 2018 - й р. буде десятим роком мого перебування на посад і голови СУА. Що я пізнала і зрозуміла від 1991 - го р.? Якими були плоди приналежності та активного членства в СУА? Якими були плоди пізнання найстарішої та найбільшої жіночої організації в США? Що СУА вніс у моє життя? Вдивляючись у захоплені обличчя нових членок 95 - го Відділу на цій фотографії за 1991 - й р., я роздумувала над 10 роками, про - веденими на посту голови 95 - го Відділу (перед тим як обмеження терміну було вписане у наш Статут), і про те, як ми разом працювали. Жінки з 95 - го Відділу об’єдналися у д осить випадковий спосіб, оскільки в той час в Поукіпсі не було як такої структурованої укра - їн ської громади. Проте, вони продовжували бути близькими та залишалися подругами, підтримуючи одна одну як у добрі, так і в погані часи. І також, як спільнота, хоч і з різним досвідом, вони дізналися більше про СУА, про українські традиції та культуру, і з гордістю ділилися цими знаннями з американськими громадами у своїх місцевостях. Тоді я собі подумала: що було тим клеєм, який тримав відділ разом? Дружба, що вини кла на початку і заснована на етнічному походженні, пере - творилася на особистий зв’язок, що постійно зростає. Я впевнена, що постійний досвід співпраці з членками цього відділу віддзеркалює всі відділи СУА по всій країні. Протягом багатьох років моя мама б ула відданою членкою 32 - го Відділу в Ірвінґтоні, штат Ню Джерзі (нині відділ розв’язаний), але я ніколи до кінця не розуміла її відданості відділові та його членкам, поки сама не відчула «сестринство» СУА, його підтримку та мережу спільнотности. З огляду н а ширші перспективи, я виявила, що робота в поважній і широко визнаній організації, такій як СУА, дала мені глибше усвідомлення українсько - амери кан - ської спільноти в цілому. Взаємодія з різними організаціями розширює контакти та зв’язки нашої спільноти. І снує можливість для спів - праці з посадовими особами урядів Сполучених Штатів та України, з гордістю представляти нашу 92 - річну історію досягнень й отримати розуміння дипломатичного представництва обох країн. Подорожуючи в Україну, щоб пред - ставляти СУА, чи це надання соціяльної допомоги або співпраця у спільних зусиллях з Союзом Українок в Україні, або під час репрезентування СУА на конгресах СФУЖО чи СКУ, швидко стає очевидним, скільки поваги наша організація заслужила за десятиліття своєї присвяти Україні та українським питан - ням. Це справді честь і смиренний досвід, який одночасно підштовхує вас, щоб відповідати вимогам завдань і бути готовими робити все можливе. Що стосується суспільної опіки , яку надає СУА, то наші про є кти завжди є уроком співчуття та п окірності для нас. З часу моєї першої поїздки у серпні 2008 - го р., а пізніше подорожуючи в зони повеней на Західній Україні та протягом останніх трьох років відвідуючи поранених на війні на Сході Україні та їх сімей, заглядаючи в сумні очі тих, кому ми доп омагаємо, починаєш розуміти глибше те, що сприймається як належне тут, у Сполучених Штатах. Те, що ми надаємо, це не тільки фінансова допомога. Це також підтвердження, спосіб показати, що хтось з іншого боку Атлантики справді піклується про тих, хто має по треби. Тому впевнено можу сказати, що членки СУА відчувають потреби інших та піклуються про них. Я щиро відчуваю, що кожній членці СУА, яка хоче служити відповідально на будь - якому рівні нашої триступеневої організаційної структури — відділ, округа або гол овна уп ра - ва — дана можливість розвивати міцні ко муні - кативні та дипломатичні навички, коли цьо го
Page load link
Go to Top