Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
32 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2018 Лист и до редакції ⬆⩸ « Дорога Редакціє! Принагідно я познайомився зі змістом листопадового числа двомовного журнал у «Наше життя» — oргану Союзу Українок Америки. Колись цей журнал виходив лише українською мовою. На мою думку, це число журналу сенсаційне своїм змістом, бо в статті «Етнічні українські народи» авторства ред. Лариси Тополі відкриває перед читачами Америку . Досі я був впевнений, що є один Український Народ, одна Українська Нація, а ось ніби з чарівного дзеркала троля довідуюсь, що гірські племена Українського Народу (та й не тільки) — лемки, бойки та гуцули — це якісь окремі народи, що живуть на українській землі. Кому це все потрібне? Нас усе ділили вороги, бо поділених і легше підкорити, і поневолити легше, а ми тепер уже самі починаємо себе ділити. Відомо ж бо, що не на користь канадський професор творить з нас тзв. «русинський народ», a поляки почали зар аховувати наших лемків до окремого народу, aякже. Авторка статті «перескочила» усіх: — окремими народами назвала також бойків, гуцулів і інших. Це зневага для українців! Дальше пояснення у статті не роз’яснює проблеми, а заплутує її. У статті читаємо, що « 80 — 90 - ті рр. минулого століття часто називають початком відродження народності лемків»(! ?). Так могли писати тодішні лемківські москвофіли та сучасні творці «русинського народу». В тому часі можна говорити про національне са - моусвідомлення лемків як неві д’ємної складової частини Українського Народу. Шановна авторка пише, що «лемки намагаються зберегти свої національні особливості, найперше мову». Вони ж бо іншої національности ніж українці і мова в них інша, чи не так? Ні, пані редактор — лемки знають, що вони — вітка Українського Народу, а спілкуються лемківською говіркою, одною з південнозахідніх говірок української мови, а не мовою якогось окремого народу. Стаття ред. Лариси Тополі не приносить слави ні журналові, ні користи Союзові Українок Америки. З пошаною, Микола Дупляк .» (* Автор листа – колишній редактор газети Братського Союзу «Народна Воля», інспектор і учитель Рідної Школи, провідний член Організації Оборони Лемківщини й громадський діяч.) ——————————————————————————————————————————————— —————————— ⬆ ⩸ « Хочу подякувати Вам за допис « Всесвітній День доброти». Я не знала про існування такого, але це збігається з моєю найбільшою мрією: Бажань, старань і мрій багато було у житті, та понад всіх піднялася одна мрія головна – хоч недосяжна, але ж так жагуча й осяйна: Щоб став навколо кращим світ, і люди були всі добріші, щоб всезагальнеє добро здолало всяке підле зло. Щоб українці всі звернулися до Бога й знайшли ту світлую дорогу, що приведе державу в майбуття без кривд, обману і страждань, де запанує мир і справедливість, і всіх огорне братня єдність. Отаке мені мріється, а Ви даруєте всесвітню підтримку! Тож уже приєднуюся та думаю, як залучити до Дня Доброти (який має спонукати 365 днів!) якомога більше українців. Почну з facebook і Ліги Укр аїнських Жінок... А Вам – велике й щире СПАСИБІ! З повагою, Лідія Купчик, Україна .» ————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— ⬆ ⩸ « Вельмишановні пані! Дякую за останній журнал «Наше життя», число 10, з мо є ю роботою «Володимирська гірка , Київ » . Робота давня (1961 - й рік), я забула за неї і було приємно її побачити! ...Про мої (наші) муки трохи перебільшили... Ми не були в «таборі смерти» ( death camp ) Тоді і там уже було близько до кінця і була «мішанина» стра шного і дурного... Ми використали обставини, вивчили можливості , як і коли можна було втекти... Позували себе фран цу - женками..., що обслуговували німецьких начальників. ...Я знала французьку мову, розпитувала , як вони входять і виходять з табору — для вив чення ситуації і наступної втечі. Потім, уже весною, ми дізналися, що цей табір було евакуйовано далі на захід, а начальник... під час бомбардування тієї частини Німеччини був поранений (йому одірвало ногу)... Бажаю всім Вам всього найкращого та дальшої ко рисної і цікавої праці. З повагою — Катерина Кричевська - Росанд и ч .»
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
