Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2018 The UNWLA’s organizational challenges have always centered around changing times and needs , demographics , situations in Ukraine, and other variables . Obviously, the organizational challenges are mirrored in the challenges of its leadership. The rewards have presented me with a wide and rich range of experiences and challenges that have enriched my life and made it extremely interesting and, in many instances, exc iting. With the support of our membership, I continue to look forward to new challenges and new opportunities. Народжений на Різдво Спра вжні велети духу спроможні бути вільними і в невільній державі. Василь Стус навіть за ґратами лишався вільною люд иною, саме тому його смерть у неволі перетворилася на безсмертне утвердження справжньої свободи. Власне, наявність таких людей дозволяла вважати наш народ волелюбним. ( Любомир Гузар ) Василь Семенович Стус — український поет , перекладач , прозаїк , літературознавець , пра возахисник , представник українського культурного руху шістдесятників , лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно), Герой України (посмертно); народився 6 - го січня 1938 - го р. на Вінниччині. У вересні 1965 - го р. під час прем’єри фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» у Києві взяв участь в акції протесту: разом з І. Дзюбою, В. Чорноволом та ін. закликав партійни х керівників і киян засудити арешти української інтеліґенції. Це був перший громадський політичний протест на масові репресії в СРСР у післявоєнний час. У відкритих листах до Спілки письменників, ЦК Компартії, Верховної Ради В. Стус критикував радянську си стему, протестував проти арештів колеґ. На початку 1970 - х приєднався до Групи захисту прав людини. Усе це та літературна діяльність спричинили його арешт у січні 1972 - го р. Був звинувачений в «антирадянській агітації й пропаганді» та засуджений до 5 років позбавлення волі й 3 років заслання. Восени 1979 - го р. Стус повернувся із заслання та приєднався до Гельс i нської групи захисту прав людини. Через пів року, як «особливо небезпечного рецидивіста», його знову заарештували та засудили на 15 років. Усупереч ба жанню Стуса, його адвокатом призначили Віктора Медведчука (нині він «опікується» Мінськими домовленостями). Є. Све рстюк , правозахисник, письменник і громадський діяч, згадує: «Коли Стус зустрівся з... адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає,... не цікавиться його справою». Навіть за радянськими законами Медведчук міг захистити Стуса. Але, натомість, порушив адвокатську етику та визнав провину свого підзахисного за нього самого. За те, що читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари, 28 - го серпня 1985 - го р. Стуса відправили до карцеру. На знак протесту він оголосив голодування. За офіційними даними через зупинку серця помер у ніч з 3 - го на 4 - те вересня 1985 - го р. Проте смерть В. Стуса слід розглядати як вбивство, скоєне радянською тоталітарною системою: воно полягало у багаторічних переслідуваннях поета, зокрема й фізичних, що призвели до передчасної смерті. У 1990 - му р. Василя Стуса посмертно реабілітовано. Творчість В. Стуса бул а заборонена радянською владою. Але, попри це, його вірші стали відомими і його внесок в українську літературу значний. В основі творів В. Стуса — усвідомлення внутрішньої свободи, готовність до боротьби за кращу долю народу та України. Після смерті поета в Україні видано збірки «Поезії», «Вікна в позапростір», «Золотокоса красуня», «І край мене почує», «Феномен доби», а також багатотомні видання з творами, листами та спогадами. Л. Тополя, редактор.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
