Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2017 WWW.UNWLA.ORG 7 У 1993-му р. в Україні було опубліковано мою двомовну книжку про писанки «Пише Писанки Бабуня, Пише Мама, Пишу Я». Можемо вважати, що українська діяспора в Америці допомагала відродженню писанкарства в Україні? Абсолютно так. На відкритті своєї першої виставки писанок у 2015-му р. в America House, частині американського посольства в Києві, я розказала про «повне коло», пов’язане з писанкарством у моєму житті. Мої батьки, батьки моїх батьків та інші іміґранти привезли традицію писанкарства до Америки з України. В Америці ця традиція розвивалася, тоді, як в Україні вона майже зникла. Тому для мене була велика честь і приємність долучитися до того «повного кола» — шляху повернення писанки до країни походження. Хто в Америці поціновує писанку? Як до писанки ставляться американці? «Вітри історії» розповсюдили писанку по світах. Писанка разом з українцями подорожує світом. Американці дуже захоплені писанками, бо Америка є дуже молода держава, а тому тут поціновується історія. Коли я маю виставки писанок або читаю доповіді про писанкарство, їм то дуже подобається. Вони захоплюються тим, що писанкарству тисячі років, що воно передавалося від мами до доньки, від покоління до покоління. З повагою ставляться до того, що я розмовляю рідною українською мовою. Які символи використовують під час розписування писанки? Любити писанку – означає найперше вивчати та осмислити її символи. Символіка писанок різна і в ній справді закодована інформація. Писанка — то оберіг для родини та народу і завжди є тільки добро. Писанкарство започатковане давно, коли панувала багатобожність, а одним з найважливіших богів було Сонце. Взимку, коли дні були короткими та холодними, люди хотіли, щоб швидше настало тепле соняшне літо. Тому дарували Сонцю яйце . Чому саме яйце? Бо жовток у яйці нагадує Сонце. А також з курячого яйця народжується когутик (півник), а він – улюблене створіння бога Сонця. Сонце слухає його, бо як когут запіє, то сонце сходить. Символами Сонця були восьмираменна зірка та червоний обруч навколо писанки. Свастика (яку ще називають Ламаний хрест) – також є зображенням Сонця. Інші важливі символи включають с осонку — символом здоров’я, к оника — символ мужності та сили, квіти — символ радості та щастя, і курочки (пташки) як символ плодючості. З писанками пов’язано багато легенд, звичаїв і традицій. Кажуть, що писанки пишуть для утримання у світі добра – як тільки зникне писанкарство, світ заполонить зло. Тому з писанками робили різні магічні речі. У Великодні дні, як хтось виходив з хати, мусив брати з собою писанку як оберіг. Коли будували хату, то закопували писанку в чотири кути будівлі. А писанку з «безконечником» ставили в пасіці, щоб був мед. Розкажіть про кольори, що їх використовують писанкарі. Символіка писанки має багато складових, серед них і колір. Дітям дарували писанки, що мали багато білого кольору – це як чистий аркуш паперу, де діти писатимуть своє життя. Старшим дарували писанки з темнішими кольорами та дуже складними взорами. Червоний колір – магічний, бо то є колір і символ Сонця. Ви у писанку додаєте мистецькі елементи, що не пов’язані з традиціями та давніми звичаями. У такий спосіб створюєте новий напрямок у писанкарстві? Для нас писанка, найперше – це інформація від предків. Є традиційні писанки, що мають свою «метрику» — за рисунком можна впізнати, з якого вони села, реґіону, в який час були написані, або хто їх автор. То правдива писанка. Але в ХІХ ст. люди почали активно міґрувати, переселятися та вести традицію писанкарства до інших країн. Так, як мої батьки, що привезли свою писанку до Америки. І писанка почала змінюватися – люди щось забували, а щось додавали нове. Тоді писанка перетворилася в діяспорську . У 2014 — 2015 рр., одержaвши американський грант ім. Фулбрайта, я жила в Києві і досліджувала, як народне мистецтво вплинуло на творчість мистців на початку ХХ ст. Багато відомостей дістала про українських мистців і нині експериментую — пробую примінити на писанці стиль малювання О. Богомазова, М. Примаченко або інших митців. А часом застосовую керамічні взори. Такі писанки не є традиційними і не є діяспорськими, це авторські писанки. Щоб не забути найважливіше, що було спочатку, і не втратити духовне коріння, я відтворюю
Page load link
Go to Top